До 70-ліття УПА у львівському музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" відкрили виставку "Сила волі. Провідники визвольного руху".
"Ця виставка про чотирьох людей, які стали символи боротьби українців за незалежність - Євген Коновалець, Степан Бандера, Роман Шухевич та Василь Кук", - розповів Gazeta.ua історик Ігор Дерев'яний, працівник Центру досліджень визвольного руху.
На виставці представлені маловідомі архівні фотографії з життя провідників та архівні дані. Стенд, присвячений Роману Шухевичу, розповідає про його життя з самого дитинства до смерті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Останній полковник УПА живе в Червонограді
"Роман Шухевич виховувався в націоналістичній родині, був пластуном, дядько Романа був січовим стрільцем, - пояснив історик. – Шухевич одразу обирає напрямок бойової діяльності. Член УВО (Українська військова організація), очолює бойову реферантуру. Крім того Шухевич мав успішну рекламну агенцію "Фама".
Шухевич створив структуру Української повстанської армії (УПА).
"Сам Шухевич не творив УПА, та він надав їй політичного забарвлення регулярної армії, створив її структуру. – пояснив Дерев'яний. – Була створена чітка структура, система рангів, нагород і подекуди одностроїв. Була надана політична ідея".
Шухевич розумів, що УПА не може підпорядковуватися ОУН, щоб не перетворитися на партійну боївку.
"Через це Шухевич ініціює створення УГВР – підпільний національний парламент, створений з представників різних політичних партій, - пояснив працівник музею. – 1943 року Шухевич скликав з'їзд антирадянських поневолених народів і спробував утворити інтернаціональний визвольний рух. Були спроби, навіть порозумітися з поляками".
Ловили Шухевича протягом 6 років.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іменем командира УПА назвали зірку
"Пошук Романа Шухевича почали в 1944 році, - нагадує науковець. – Завдання у НКВДистів було впіймати Шухевича живого. Проте їм це не вдалося. Коли його оточили у Білогорщі у 1959 році, Шухевич наклав на себе руки".
Закінчують виставку стенди з інформацією про Василя Кука.
"Кук наймолодший з усіх попередників, - розповів Дерев'яний. – Василь Кук був дуже вправний. Коли він пішов підпільником на Підгаєччину, то створив хімічну лабораторію, де виготовляли зброю, друкарню створив. Також там він написав свою працю "Пашні буряки", яку підписав псевдонімом "Агроном-інженер Лука Лемішка". Насправді це був підручник з конспірології".
Кук мав аналітичний склад розуму.
"Він проявив це у своїй праці "Колгоспне рабство", - зауважив історик. – На переломі 40-50-х років, коли колгоспна система тільки формувалася, Кук зібрав найновішу статистичну інформацію і на основі цих матеріалів розкритикував колгоспну економічну систему, ставши першим, хто зробив це".
Кук очолював штаб похідних груп на схід і створив сітку ОУП, яка лягла в основу УПА-Південь.
"У Дніпропетровську Кук познайомився з Уляною Крюченко, яка була комсоргом дніпропетровського інституту, - розповів Ігор Дерев'яний. – Пізніше вона стала членом ОУН, в 1944 році вони одружилися, а в 1946 у них народився син Юрій. Уляна займалася пропагандивною роботою в УПА".
У 1944 році Кук став заступником Шухевича і командувачем УПА-Південь.
"Того ж року він командує УПА в найбільшому бою з військами НКВД біля Гурб, - нагадує дослідник. – Після загибелі Шухевича він стає керівником УПА. У підпіллі він був чи не найдовше узагалі з перебуванні у підпіллі. – з 1937 і до 1954 року".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Архів Василя Кука перевезли до Львова
У полон Кук потрапив за збігом обставин.
"Він був дуже виснажений переходами і, довірившись людині, яка вже довгий час була агентом, вирішив переночувати у криївці з дружиною, - розповідає працівник музею. – Чекісти цим скористалися і схопили його".
Кука довго намагалися схилити до співпраці, але НКВДистам так цього і не вдалося. Тоді Кука вирішили підставити. Його не вбили, а випустили на волю, об'єднали родину і дали роботу. Але є документи, які свідчать про те, що Кук так і не пішов на співпрацю з радянською владою. За часів незалежності Кук почав активно працювати в науці та архівах. Він знав 8 мов і читав в оригіналі. До останніх днів життя користувач інтернетом.
Виставка працюватиме до 1 травня щоденно з 10:00 до 19:00 без вихідних за адресою: вулиця Степана Бандери 1.
3 
1
Коментарі
3