Веласкес ризикував опинитися на суді інквізиції через голу жінку

8

6 червня 1599-го в Севільї народився великий іспанський художник Дієго де Сільва-і-Веласкес.

Він був з дворян португальського походження. У габсбурзькій Іспанії дворянину не личило працювати за гроші - тільки служити королю. Але оскільки Веласкес був старшим сином у багатодітній родині, йому доводилося шукати обхідні шляхи.

З 11 років хлопчик навчався живопису у Франсіско Пачеко, одного з найкращих художників в Севільї того часу. У 18 років Веласкес одружився з дочкою свого вчителя та відкрив майстерню. Через кілька років разом з дружиною переїхав в Мадрид.

Завдяки зв'язкам сім'ї і знайомству з придворним Гаспаром Оліваресом Веласкес отримав замовлення на портрет короля Філіпа IV. Монарху, який і сам хотів бути художником, полотно сподобалося настільки, що відтоді ніхто, крім Веласкеса, не мав права писати його лик.

Філіп перейнявся ще більшою любов'ю до Веласкеса після особистого знайомства. Художник був людиною замкнутою, спокійною, більше слухав, ніж говорив, був прекрасно освічений. Тому коли помер один з придворних художників, його місце відразу ж посів Веласкес. У Філіпа був ключ від його майстерні. Король любив прийти, сісти в своє крісло і спостерігати за роботою художника.

І хоча Філіп не дуже мучив художника своїми побажаннями, Веласкесу доводилося писати численні копії портретів монарха і членів його сім'ї. Проти нового фаворита Філіпа об'єдналися старожили двору - інші художники, яким було не до вподоби сусідство з новоспеченим генієм. Один із недоброзичливців звинуватив Веласкеса в умінні писати тільки портрети. Тоді король оголосив конкурс на створення великого батального полотна на тему вигнання морісків. І переміг Веласкес. Закінчення конкурсу співпало за часом з кончиною головного придворного живописця - його місце посів Веласкес.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Труну художники несли містом і по черзі лежали в ній

Дієго Веласкес в Іспанії був головним художником, але за межами батьківщини залишався практично невідомим. Виною тому - закритість іспанського двору, інквізиційна цензура і консервативність іспанців XVII століття. Під час другого візиту до Італії Веласкес, щоб привернути увагу і викликати прихильність до себе знаті і папський двір, швидко написав портрет свого слуги і велів всюди брати полотно з собою. Плітки про неймовірний талант швидко поширилися, Папа Римський Інокентій Х побажав портрет пензля Веласкеса. Коли понтифік побачив картину, то деякий час зберігав мовчання, а потім сказав: "Занадто вірно". Але роботу прийняв, і сьогодні портрет вважається одним з найкращих з коли-небудь написаних.

Пензлю Веласкеса належить і один з найвідоміших портретів королівської сім'ї - "Меніни". З ним пов'язана одна з численних загадок. Художник зображений як лицар Ордена Сантьяго (з червоним хрестом на грудях), при цьому картина була завершена до того, як Веласкес був удостоєний нагороди. Вважається, що червоний хрест дописав пізніше сам Філіп IV - був же у нього і ключ від майстерні, і навик роботи з олією.

Орден Сантьяго був ідеєю фікс Веласкеса. Будучи дворянином не дуже знатним, він не мав права на цю нагороду. Але король попросив Папу зробити виняток. Правда, через два роки після нагородження Веласкес помер, будучи ще досить активною людиною - в 61 рік. Підкосила його хвороба, яку він підхопив під час поїздки в іспанський павільйон на кордоні з Францією - готувалося весілля інфанти Марії Терезії та французького короля Людовика XIV, Веласкесу ж була доручена організація свята. Через кілька днів після повернення в Мадрид художник помер. Похорон відбувся з неймовірною помпою - король прощався з улюбленим художником. Незабаром, правда, він був забутий, і сьогодні невідомо, де його могила.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли картину Караваджо, яку вважали втраченою

Цікаво, що

Зображуючи оголену жінку у "Венері із дзеркалом", художник ризикував опинитися на суді інквізиції. Дієго Веласкес, будучи першим пензлем Іспанії першої половини XVII століття, залишався невідомим решті Європи. Всі його роботи осідали в будинках іспанського вищого світу і короля. В саму Іспанію, яка перебувала в лещатах інквізиції, іноземні художники не рвалися. У підсумку про Веласкеса і його шедеври нащадки дізналися багато пізніше. Та ж доля чекала і "Венеру з дзеркалом". Полотно було написано в Італії, а потім перевезено до Іспанії з ризиком для репутації і навіть життя Веласкеса.

Полотно написане під час другої поїздки Веласкеса в Італію. Перший візит був в цілях підвищення рівня майстерності - художник копіював старих майстрів, дивився на роботи сучасників. Другий візит був виконанням волі іспанського короля Філіпа IV, який доручив Веласкесу закупити італійські "новинки" для своєї колекції живопису і мармуру. Друга поїздка виявилася тривалішою, ніж планувалося. Ймовірно, Веласкес затримався через жінку, з якою познайомився в Римі (хоча вдома його чекала дружина, та й король писав, що сумує). Не виключено, що моделлю для Венери була саме ця кохана.

У 1914 році суфражистка, майбутній лідер жіночого підрозділу Британського союзу фашистів Мері Річардсон, озброєна садової сапкою, атакувала картину. За словами Мері, мерзенні чоловіки дивилися на шедевр Веласкеса, стікаючи хтивою слюною.

Англійські реставратори, які зуміли відновити полотно, зробили диво. До речі, Річардсон, будучи однією з найбільш войовничих суфражисток, регулярно організовувала підпали і вибухи, била вікна в відомствах. Її заарештовували 9 разів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З маєтку іспанського багатія пропали відомі картини Рембрандта і Боттічеллі

×