Влада взялася за заможні господарства

Уряд СРСР видав постанову про ознаки куркульських господарств, до яких має застосовуватися Кодекс законів про працю 21 травня 1929 року.

Згідно з документом, такими визнавалися ті, що систематично використовували найману працю на полі, підприємствах та в кустарних промислах. Зараховували й господарства, які мали млин, олійню, круподерню, вовночесальню, шаповальню, сушарню для картоплі, плодів або городини, цегельню чи інші промислові установки. Також господарства, що здавали в найм механічні сільськогосподарські машини, приміщення чи підприємства.

Куркульським вважалося господарство, коли його члени торгували, жили з лихварства, комерційного посередництва, були служителями культу або мали "інші нетрудові прибутки". При цьому розмір доходів мав складати по 300 рублів на 1 особу, але не менш як 1,5 тис. рублів на господарство.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За допомогою паспортів радянська влада боролася проти куркулів

Ухвала передбачала, що ознаки могли бути змінені союзними республіками відповідно до місцевих умов.

Аналогічний документ в Україні було ухвалено в Харкові 6 вересня 1929 року. Перераховані ознаки згодом допоможуть радянській владі визначати та ліквідовувати "куркулів" та "куркульські" господарства в період колективізації.

×