До 70-ліття УПА у львівському музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" відкрили виставку "Сила волі. Провідники визвольного руху".
"Ця виставка про чотирьох людей, які стали символи боротьби українців за незалежність - Євген Коновалець, Степан Бандера, Роман Шухевич та Василь Кук", - розповів Gazeta.ua історик Ігор Дерев'яний, працівник Центру досліджень визвольного руху.
На виставці представлені маловідомі архівні фотографії з життя провідників та архівні дані. Перший стенд присвячений Степану Бандері.
"Загальновідомі факти про Степана Бандеру, що він був малого росту, хворобливий, але дуже старанно працював над собою, - продовжує екскурс історик. – Його кар'єра підпільника дуже стрімка. В 1929 році він тільки став членом ОУН, а в 1933 його призначають провідником крайової екзикутиви. І от коли його призначили крайовиком, сталася цікава подія. Адже крайові організації займалися суто бойовими операціями, але Бандера пішов на зустріч Коновальцю і призупинив бойову діяльність. Коновалець зміг пояснити, що суто бойовими діями усього досягти не вдасться. І Бандера зробив так, що бойова діяльність стала другорядною", - пояснив історик.
Головним завданням стали акції пропагандивні. Людей почали морально готувати до боротьби.
"В 1933 році відбулися дві найгучніші акції – шкільна, проти полонізації шкіл та антимонопольна, проти польських горілчаних та тютюнових виробів, - пояснював Ігор Дерев'яний. Багато членів ОУН вступали у Просвіту та Пласт і проводили там пропагандистську роботу".
Символом визвольного руху Бандера став у 1938 році в наслідок Львівського процесу, коли перед судом постали 27 ОУНівців спільно з Бандерою.
"Коли ОУН хотіли виставити як злісних терористів та кримінальників, вони зуміли використати суд як трибуну для пропаганди своїх ідей, - деталізував історик. – Таким чином Бандера з соратниками сколихнули не тільки польських людей, але і світову громадськість. Замість бандитів на трибуні з'явилися освічені хлопці з міцною обґрунтованою ідеєю".
Після цього багато польських ЗМІ почали звертати увагу на Галичину крізь призму політичного тиску польської влади.
"При розколі ОУН Бандера був на позиції того, що потрібно розраховувати лише на власні сили, - розповів науковець. – Мельник же був прихильником ідеї, що Гітлер звільнить Україну від СРСР і дасть свободу. Через такі ідеологічні розбіжності і розвалилася ОУН".
Після проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року Гітлер видав наказ знищити бандерівський рух.
"Бандера усвідомлював наслідки Акту, проте він був готовий відповідати за вчинене, - розповів вчений. – За цей Акт Степана Бандеру ув'язнили у Заксенгаузі. І після виходу звідти у 1944 році він зрозумів, що багато речей змінилися і він не може вклинитися у рух в Україні. Проте він починає активну діяльність за кордоном. Бандера створює за кордоном організації та просуває українські ідеї. Цим і займається до свого вбивства у 1959 році".
Виставка працюватиме до 1 травня щоденно з 10:00 до 19:00 без вихідних за адресою: вулиця Степана Бандери 1.
3 
1
Коментарі
26