25 липня церква вшановує перших святих мучеників Київської Русі

25 липня православна церква східного обряду відзначає день спомину мучеників Федора, варяга, і сина його Іоана, у Києві - християн, що стали першими відомими мучениками у Київській Русі за віру.

Мученики постраждали від язичників. Які, підбурювані жерцями, вбили юнака Івана, бо за жеребом мав бути принесений у жертву кумирам, і його батька Феодора, який протистояв натовпу і викривав марноту її кумирів. Про це повідомляє в повісті минулих років Нестор Літописець.

 

Точна дата загибелі варягів Феодора та Іоанна невідома. За основною версією, вони загинули 12 липня 978 року, наступного дня після вокняження Володимира у Києві, що супроводжувався вознесінням подяки богам та вчиненням ритуальних вбивств. Вважається, що смерть Федора та його сина Іоанна опосередковано вплинули на рішення Володимира стати християнином. Що зрештою призвело до хрещення ним Русі у 988 році.

На місці мученицької смерті варягів Володимир Великий спорудив згодом Десятинну церкву Успіння Пресвятої Богородиці - перший кам'яний храм Києва, освячений 12 травня 996 року.

Мученики Прокл та Іларій, уродженці селища Каліпта поблизу Анкари постраждали під час гоніння за імператора Траяна у II столітті. Були родичами. Коли Прокла схопили, мучили та вели в супроводі солдатів на страту, дорогою їм трапився Проклів небіж - Іларій. Він зі сльозами обняв дядька-мученика і теж визнав себе християнином. Парубка теж схопили. Стратили за три дні після мученицької смерті його старшого родича.

Преподобний Михаїл Малеїн - подвижник та ігумен, візантійський святий. Народився у Каппадокії наприкінці IX століття. Був дядьком грецького імператора Фоки. Після закінчення навчання покинув світ і став ченцем на горі Малеон, в околиці славної гори Афон у Греції. Мирно почив у 962 році. На честь преподобного Михайла Малеїна був названий перший цар династії Романових Михайло Федорович, що народився 12 липня - у день пам'яті преподобного Михайла Малеїна. Це послужило причиною зростання шанування святого.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Церковне свято 24 липня: перелік святих, яким сьогодні моляться

Мучениця Голіндуха жила в Персії у VI столітті. Була дружиною головного волхва персидського царства. Дізнавшись про християнство, вона увірувала в єдиного Бога, хрестилася іменем Марія. Після Хрещення покинула чоловіка-волхва, і той поскаржився царю. Голіндуху переконували повернутися до чоловіка і сам цар, і послані ним сановники, і знатні жінки. За рішучу відмову цар засудив жінку до довічного тюремного ув'язнення. У в'язниці свята Марія-Голіндуха пробула 18 років. В кінці життя свята Марія здійснила паломництво в Єрусалим, де вклонилася Гробу Господнього та іншим святиням. На зворотному шляху вона померла у 591 році в церкві святого мученика Сергія в Нізібії.

Праведна Вероніка, за переказами Євангелія від Матфея, була тією кровоточивої жінкою, яка отримала зцілення від дотику до краю ризи Христової.

 

Вероніка перебувала в Єрусалимі під час засудження Ісуса Христа на хресні страждання. Коли Спаситель ніс свій хрест на Голгофу, вона злилася з натовпом іудеїв і слідувала за ним. Побачивши, як Ісус впав під вагою хреста, вона зглянулася над ним і, підбігши, напоїла його водою. Зробивши це, Вероніка рушником обтерла його закривавлене обличчя. Прийшовши додому, виявила, що на рушникк закарбувався лик Христа. Цей рушник святої Вероніки згодом потрапив до Риму і став відомим під ім'ям Нерукотворного образу. Відрізняється цей образ від Нерукотворного образу східної Церкви тим, що в ньому на чолі Спасителя зображується терновий вінець.

Також цього дня молитовно вшановують проповідників Іоана та Гавриїла, Святогорців, що жили у X столітті; преподобного юродивого Арсенія Новгородського, що помер у 1570 році; священномученика Симона Воломського (Устюзького), що помер у 1641 році; святителя Григорія Каллідоса, митрополита Іраклійського, святителя Серапіона Владимирського, що упокоївся у глибокій старості 1275 року.

×