"Я прибічник трупного донорства. Ми закопуємо у землю органи, які могли врятувати тисячі людей, - каже киянин Олександр. - Але якщо презумпцію згоди введуть в Україні, заставлю усіх родичів підписати відмову. Донорство після смерті може прискорити вашу кончину".
Олександр чотири роки працює посередником між лікарями, донорами і пацієнтами. Закінчив Тернопільську медичну академію. Має вісім років медичної практики. Звільнився з приватної столичної клініки у 2009 році за власним бажанням.
Чому донорство прискорить смерть? Органи обіцяють вилучати після констатації смерті.
- Уявіть, що людина потрапила в аварію. Стан критичний, пацієнт у комі. Лікарям вигідніше відключити його від апаратури і дати померти, щоб потім продати його печінку, серце і нирки, якщо група крові підходить хворому, який чекає на пересадку.
Є різні стани глибокої коми, деякі види отруєння, коли людина виглядає, як покійник. Не дихає, нема пульсу, але потім все-таки оживає. Випадки, коли трупи прокидалися в морзі, це не тільки анекдоти, але і реально зафіксовані факти у медицині.
Які з органів покійного будуть використовувати для трансплантації?
- Усе. Всю людину можна розібрати на "запчастини". На пересадку йдуть серце, печінка, нирки, селезінка, шкіра, кістки і навіть голосові зв'язки та рогівки очей.
Скільки на цьому можна заробити?
- За нутрощі та шкіру покійного можна виторгувати півмільйона доларів. В Україні нирка коштує 25 тисяч доларів, печінка - 2 тисячі. У європейських клініках у 4-5 разів дорожче. В Штатах — удесятеро. За нирки доведеться віддати 250 доларів. Найдешевше в Індії. Там органами торгують навіть діти. Якщо добре поторгуватися, можна купити нирку за 2 тисячі доларів. Але там важко знайти здорового донора.
Скільки часу можна зберігати органи з покійника?
- Органи людини живуть лише 2-3 доби. Через кілька днів "простою" нутрощі людини не будуть нікому потрібні. Заробити можна, якщо знайти покупців і претендентів одразу на всі органи.
Як за такий короткий час будуть шукати майбутніх власників для печінки чи серця?
- У лікарнях працюватимуть фахівці, які підшуковуватимуть потенційніх донорів у відділеннях реанімації та інформуватимуть про них центри з збору органів. Людину розбиратимуть на органи не в моргу, а в лікарнях — у перші хвилини смерті.
Як зараз діє програма донорства?
- Продаж органів в Україні заборонений. Легально можна тільки кров, сперму і яйцеклітини здавати. Пересаджувати органи можна тільки від родичів. Але іноді серед великої родини важко знайти донора — або хворі, або група крові не підходить, або перехворіли на гепатит. За законом пересадка органів відбувається на безоплатній основі, але чорний ринок органів існував і існує в Україні. Українці вже років 10 торгують власними нутрощами.
Хто найчастіше продає власні органи?
- Найчастіше ті, хто хоче швидко заробити великі гроші. Щоб поліпшити житлові умови, купити машину або якусь техніку. Рідше — щоб зібрати гроші на операцію рідним. Під час кризи 2008-го продавали нирки, щоб кредит погасити. Найбільше молодих людей — до 30-35 років. Виставляють себе на продаж в інтернеті. Якщо підходить група крові і резус — телефоную. Пропоную пройти медичне обстеження. Чужим медичним довідкам не довіряю. З багатьма доводиться торгуватися, бо відірвані від реальності. Просять за нирку 100 тисяч доларів.
Як донорство позначається на здоров'ї донора? Чи бувають смертельні випадки?
- Операція з пересадки будь-яких органів - це завжди ризик. Її повинні проводити досвідчені лікарі. З однією ниркою людина може повноцінно жити, якщо під час операції не занесуть якогось зараження. Якщо поділився з кимось шматком своєї печінки, орган за півроку-рік відновить свій об'єм. Хоча технічно це дуже складна операція. Серце пересаджують тільки від померлих людей. Але його часто продають важкохворі. Це один з найдорожчих органів.
Скільки коштує серце?
- 200-250 тисяч доларів. Якщо продавати тільки парні органи і частини деяких органів, то можна залишитися живим і заробити зо 150-200 тисяч доларів. Але гарантій, що ви будете здоровими і не помрете за кілька років через донорство — ніхто вам не дасть.
Де в Україні пересаджують органи?
- Працює сім центрів з трансплантації: у Львові, Києві, Одесі, Донецьку, Харкові, Запоріжжі та Дніпропетровську. Пересадка триває добу. Органи від трупа пересаджують тільки у Запоріжжі, якщо родичі покійного не проти. Щороку дві тисячі українців потребують нових сердець, 2,5 тисячі чекають на нирки, дві тисячі - на підшлункові залози, півтори тисячі - на печінки, півтисячі - на кістковий мозок.
В яких країнах практикують трупне донорство?
- Закон про трансплантацію і презумпцію згоди прийняли білоруси. Буквально за лічені роки їхні трансплантологи вирвалися вперед. Там анатомічні матеріали забирають з тіла покійного без згоди родичів. Але там діє спеціальна інструкція. Для того щоб не було помилок, після констатації смерті має пройти кілька годин. Після закінчення цього періоду померлий розцінюється як донор і у нього можна вилучати органи.
Також трупне донорство практикують в Росії, Австрії, Іспанії, Англії, Чехії і Білорусі.
У Латвії кожен житель країни після повноліття повинен зробити відповідну відмітку в медичній картці. У Німеччині потенційному донору вже зі шкільної лави роз'яснюється, що він при житті зобов'язаний вирішувати, чи стане донором по смерті.
Як за кордоном люди сприймають трупне донорство?
- В цілому позитивно. Але на це у багатьох країнах вплинула якісна соціальна реклама. У Бразилії за допомогою реклами схиляють до добровільної пожертви органів. Останні кілька років там навіть на продуктах і бігбордах розміщують рекламу: "Коли ти лягаєш в могилу зі своїми органами, ти забираєш когось із собою". Така ж реклама поширена у Штатах. Там на одному з "Макдональдзів" навіть банер висить "Отримай шанс вибратися з пекла безкоштовно. Постав свій підпис на картці добровільного донора".
Коментарі
115