За кількістю викидів в атмосферу перше місце в Україні утримує Донецька область з результатом в 1,5 мільйона тонн шкідливих речовин за рік. За даними Міністерства охорони навколишнього середовища, в цьому регіоні найбільшими забрудниками атмосфери є ММК ім. Ілліча, "Азовсталь".
На другому місці Дніпропетровська область - там було згенеровано 989 тисяч тонн викидів, з них на підприємства припало майже 800 тисяч тонн. За даними екологічного відомства, найбільшими забрудниками тут були Дніпровський комбінат імені Дзержинського і "АрселорМіттал Кривий ріг".
У трійці забруднених і Луганська область - майже 600 тисяч тонн викидів, з них виробництва - зокрема Алчевський меткомбінат, "Лисичанська сода" - забезпечили 506 тисяч тонн. Найменший внесок у забруднення атмосфери зробила Чернівецька область - в 2009-му викиди шкідливих речовин тут склали 43 тисячі тонн, і в основному від транспорту (39 тисяч тонн).
Зазначимо, що показник столиці вищий за середній по Україні - 277,9 тисяч тонн. З них 243 тисячі складають викиди від транспорту. Серед стаціонарних джерел найбільший внесок у забруднення робить сміттєспалювальний завод "Енергія", а також підприємства комунальної сфери, що забезпечують життєдіяльність міста, - "Київводоканал", Бортницька станція аерації.
Загалом минулого року в Україні було викинуто в атмосферу 6,4 мільйона тонн шкідливих речовин. Це на 10,6% менше, ніж було в 2008-му. На думку експертів, зниження сталося виключно внаслідок скорочення обсягів промислового виробництва минулого року.
"Скорочення обсягу викидів пройшло по тих регіонах, де зосереджене промвиробництво, і які традиційно були найбільш забрудненими", - сказала Тетяна Тимочко, глава Всеукраїнської екологічної ліги. За її словами, промпідприємства продовжують накопичувати відходи, забруднюють водойми. А у власників зараз немає коштів, щоб активно інвестувати в екологічні програми.
"У 2009 році хіміки та металурги працювали не на повну потужність. А саме вони є основними забрудниками атмосфери", - пояснив голова Зеленої партії України, екс-міністр екології Сергій Курикін. До того ж проекти, спрямовані на зменшення викидів, минулого року практично не реалізовувалися.
"Ті близько 30 проектів, які реалізуються у рамках Кіотського протоколу, поки на початковій стадії і ще не встигли б принести відчутний ефект, - говорить він. - Причому гроші були. Ті 380 мільйонів доларів, які нам заплатила Японія за квоту, мали бути спрямовані на проекти із зменшення викидів. Зараз уряд активно шукає на своїх рахунках ці гроші, на що вони витрачалися і чи є ще взагалі".
Дело
2 
79692
Коментарі
1