Олександр Рудіченко записався добровольцем у Нацгвардію і за це поплатився високою посадою у ПАТ "Київгаз". Голова правління компанії "Київгаз" Сергій Горовий звільнив захисника України "заднім числом", бо сам відкрито підтримує російську агресію у нашій державі та відомий своїми неприхованими сепаратистськими поглядами.
Він вже третій рік не проводить збори акціонерів та не виплачує дивідендів до столичного бюджету. І це йому сходить з рук, адже Горовий – зять регіонала Юрія Бойка.
- В Україні діють гарантій збереження за громадянами робочого місця, якщо їх призвали на військову службу під час мобілізації. Ви пішли служити добровольцем, але після цього вас звільнили з ПАТ "Київгаз". Чому так сталося?
- Тут є два аспекти: суспільний та особистий. Але почну з того, що "Київгаз" у 2011 році очолив Горовий Сергій Олександрович. Він мене і запросив на роботу в компанію на посаду керівника фінансового департаменту. Пізніше я став керівником департаменту економічного планування. Мене привабила риторика з його боку, що все буде по-новому, що він докорінно змінить господарювання у "Київгазі". Що не буде відвертого розкрадання коштів, яким займалися керівники до нього.
Згодом, через рік-два, я зрозумів, що система лишилася старою. Постійно відбувалися якісь реорганізації: одні департаменти ліквідовували, інші створювалися.
Я спочатку думав, що це робиться для інтересів справи, але це була просто імітація діяльності. Насправді робота велася для одного і того самого результату – для особистого збагачення. Працювали корупційні схеми. Це відомі факти.
Вже під час роботи у "Київгазі" я дізнався, що наш голова Горовий знаходиться в родинних зв'язках з тодішнім нардепом-регіоналом Юрієм Бойком. А конкретно – він його зять. Зрозуміло, що Горовий став керівником "Київгазу" не завдяки якимось своїм особистим якостям, а завдяки впливу Бойка.
- Під час подій на Майдані Сергій Горовий проявляв свою політичну позицію?
- Так, під час Революції Гідності наші відносини з Горовим різко зіпсувалися. Я людина Майдану. Не був у Самообороні, але 18-го ввечері я був тут. А він був відкрито проти. І наші відносини, суто людські, погіршувалися з кожним місяцем.
Горовий часто збирав збори і переказував людям всіляку російську пропаганду: що у всьому винна Америка, що на заході України – бойовики і таке інше.
- Були випадки, коли керівництво "Київгазу" намагалося зірвати мобілізаційний процес?
- Так. Наприклад, у серпні 2014 року на підприємство прийшла велика кількість повісток: десь 200-300. В тому числі там була і моя повістка. Але керівництво "Київгазу" організувало, "так би мовити" колективну "відмазку від армії". Причому людям, на чиї імена прийшли повістки, сказали скинутися по 2500 грн. На ці кошти придбали амуніцію і передали у воєнкомат з тим, щоб не чіпали працівників "Київгазу". Дуже непорядно вчинили.
- Тобто ви також не пішли в АТО?
- У мене на той час в сім'ї були деякі проблеми, які ніхто, крім мене, не міг вирішити. Так, я вчинив "шкурно" – не пішов у серпні 2014, тобто пристав на ці махінації.
А ближче до зими зі своїми проблемами я розв'язався, пішов у воєнкомат і сказав: якщо ще є потреба в мені, то я готовий піти, бо мені соромно, як я вчинив.
Але я не повідомив у "Київгазі" про свій намір. Чому не повідомив? Бо знав, що мене відразу будуть звільняти. Бо там же існувала атмосфера ворожого ставлення до українських військовослужбовців. Тому я просто у вільний від роботи час пройшов медкомісію, а отримавши повістку 16 лютого 2015-го (це був понеділок), зайшов до відділу кадрів, залишив їм корінець від повістки і пішов на збірний пункт. Десь о 10-тій годині нас збирали.
- Як на це відреагував ваш керівник Сергій Горовий?
- Чомусь, я думав, що голова правління після цього лише з полегшенням видихне. Бо у нас були напружені відносини через розбіжності у світоглядах. Але ні. Він ще більшу неприязнь почав до мене відчувати. І наказав мене звільняти.
- Ви вже на той час служили?
- Ми тоді були вже на збірному пункті у Березані. А в цей час вони вирішували, як, за якою статтею мене звільнити. Спочатку (мені передали колеги) розглядалася схема звільнити мене за прогул. З якоїсь причини її потім відхилили і почали оформляти статтю "за втрату довіри". Наплели там якусь "страшну", надуману історію і звільнили за цією статтею. Саме ці події зараз є предметом розгляду в суді, який триває вже майже рік.
До речі, всі документи на звільнення нібито оформлені 13 лютого. Я пішов служити 16-го. Ці документи "Київгаз" сфальсифікував.
Взагалі там так смішно все виглядає: наказ про проведення розслідування – 13-тим числом, результати проведення розслідування – теж 13-тим. Звільнення – 13-го. Але, чомусь, розгляд цього питання у профспілковому комітеті – 28 лютого.
- Через суд ви домагаєтеся поновлення на посаді?
- Зрозуміло, що у такій напруженій обстановці, мабуть, не вийде надалі там працювати. Але я хочу справедливості, бо мене звільнили незаконно.
- Давайте повернемося до вашого призову. Де ви служили?
- На жаль, нас не відправили в АТО. Ми служили на кордоні з Придністров'ям в Одеській області. Там була тривожна ситуація. В Одеському регіоні сильні сепаратистські настрої були. І поряд же Крим. Була загроза того, що захоплять Одесу. Я так розумію, що керівництво держави не дуже довіряло місцевій міліції і прикордонникам. Побоювалися, що вони можуть повести себе, як донецька міліція і прикордонні війська. Тобто не чинити опір російським військам.
Півроку служили там. Потім використовували наші бригади на блокпостах 2-ої та 3-ої лінії оборони під Волновахою. Тепер ми дослужуємо у Києві. Демобілізація планується цього року.
- Здається, що ви розчаровані службою…
- Я розчарувався, бо нас не відправили на фронт. Я ж задля цього пішов. Але нам сказали, що ми віком не підходимо – застарі.
- Багатьох цікавить, що керує людьми, які йдуть на війну добровільно. Яка у вас була мотивація?
- Кожен день я бачив і розумів, що багато молодих чоловіків і жили нещасно, і померли наглою смертю за Україну. А я начебто і жив в Україні гарно, а досі не там. Хоча життя у мене вже склалося, я бачив щастя. А багато людей, які не бачили щастя, пішли. І вже їх нема…
Розмовляла Оксана Дмитрук
3 
79692
Коментарі