1990 року відбулась перша й остання програма обміну школярів між США та СРСР.
Остап Лунь був серед тих, хто потрапив туди й жив рік у Нью-Йорку в новій родині.
Для Gazeta.ua він пригадав, що найбільше дивувало радянських дітей у США.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські хакери зламали сервери Республіканської партії США - ЗМІ
"Ми приїхали дітьми звідси. Наші однолітки там їздять на машинах, зустрічаються в такому віці. А ми ще не знали, що таке секс. Школа зовсім інша, багато гуртків. Влитись в колектив було просто, бо американці звиклі до іноземців. Перший місяць легкий - все нове і цікаве", - розповідає Лунь.
Депресія в чоловіка почалась через кілька місяців по приїзду.
"Я сумував за домом, був ще малим хлопчиком. На свята плакав. Особливо Святвечір запам'ятався в сльозах, коли розумів, що мої якраз вечеряють. Американцям було легше. Їх десятеро поїхали до Львова, а нас всіх порозкидали по різних штатах. Для мене то був шалений досвід, повернувся дорослим підлітком".
Повне інтерв'ю з Остапом Лунем читайте у журналі "Країна" за 8 липня.
Марта Дідула зі Львова рік провела в Гондурасі. Вирішила поїхати туди волонтерити. Її робота полягала в спілкуванні з місцевими людьми. За словами волонтерки, особливу увагу вона приділяла дітям, намагаючись показати важливість освіти.
Коментарі