На першому фестивалі перкусії в Тернополі зібралися фанати барабанів. Грали на рідкісних інструментах з приватних колекцій.
Показали звучання дарбуки, індіанського дископодібного бубна, бронзових співаючих чаш, великого африканського барабана, шаманських бубнів, марокаса і дримби.
Роман Берницький, 18 років, після музичної школи і багаторічної гри на фортепіано хотів випробувати щось нове.
"На барабані таки легше було навчитися грати, ніж на фортепіано, – ділиться. - Нема ні нот, ні акордів, ні ладів – лише треба відчувати ритм. Коли довго граю, якийсь дивний стан відчуваю десь всередині. Таке враження,що резоную з барабаном, впадаю у транс".
26-річна танцівниця Аня Ускова у східному костюмі імпровізує під гру барабанів. Танцює дві хвилини.
"У танці медитую, – каже, віддихавшись. – Як на дискотеці, просто відчуваєш барабан. Але це найскладніший рівень для танцівниці".
Інструктор йоги, 44-річний Юрій Бриль прийшов на фестиваль з шаманським посагом, який нагадує звичайну палицю. Коли чоловік перевертає його, посаг шумить.
"Він називається "Шум дощу", - пояснює Юрій. – Друзі подарували. Ним можна викликати дощ і грім. Застосовують у шаманських практиках для змін свідомості. Загалом, усі музичні інструменти впливають на свідомість. Особливо етнічні. Звуки допомагають закцентувати увагу на себе і тоді ми не думаємо. Це дозволяє на деякий час відсторонитись від проблем".
27-річний Олег Стахів приніс три барабани – джамбе, думбек і дарбуку. Грає 5 років. Розповідає про ціни. Найдешевша дарбука коштує 60 доларів. Деякі барабани від 1000 до 3000 грн. Придбати можна через інтернет.
"Перший барабан купив за 180 гривень, – розповідає. – Він маленький і декоративний - керамічний. Але щось там вистукував. Діставав трохи сусідів. Проте, після десятої вечора не грав. У повсякденному житті ми не досягаємо такого стану рівноваги. Усе має свій ритм – швидкість розмови, биття серця, дихання".
31-річний Валерій Дем'янишин пропонує масаж звуком за допомогою тибетських чаш. Двоє вирішили спробувати. Чоловік і жінка лягають на живіт. Валерій розкладає чаші їм на спину і легко постукує. Після кожного удару дзвенить.
"Чаші мають по 7 сплавів, – розповідає Валерій. – Звуки очищують. Це як в церкву сходити".
Усе, що відбувається, знімає на мобільний виконуючий обов'язки голови обласної ради 43-річний Сергій Тарашевський. Прийшов з дружиною і доньками.
"Давно відчував потребу побувати у якомусь такому просторі. – ділиться враженнями. – Можливість відірватися від роботи і буденності. Всьому сімейству сподобалося, крім наймолодшої доньки".
Організували фестиваль перкусії представники клубу україно-японської дружби "Дарума". Керівник клубу 44-річний Микола Більчук навчився грати на східних барабанах у Туреччині п'ять років тому.
"Тепер розумію вислів "Усе по барабану". – каже. – Це круто, коли ти в природніх ритмах. Коли ти є самим собою, ні з ким себе не порівнюєш. Барабани – це найперші музичні інструменти в історії людства. Зрештою, перше, що чує людина в утробі, як б'ється серце мами".
Учасники демонструють набат. У давнину він попереджував про війну чи пожежу. Під час перерви показують барабани. Більшість із пластику, з візерунками. Є дерев'яні, обтягнуті шкірою. Глядачів переважно цікавлять шаманські бубни. Підходять, щоб доторкнутися до них, дехто пробує грати.
Коментарі
3