Знайшли мертвим на лавці в київському Ботанічному саду Патріарха Володимира 14 липня 1995 року. Офіційна версія смерті - інфаркт. Через чотири дні його відспівали у Володимирському соборі столиці. Мали офіційний дозвіл на поховання на Байковому цвинтарі. Але процесія - кілька тисяч осіб, зокрема члени радикальної організації УНСО - рушила в напрямку собору святої Софії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія не досягла успіху" - Філарет
Підступи до Софійського собору оточила міліція. УНСОвці прорвали її кордон. Але ворота на територію храму були зачинені. Чекали кілька годин. Народні депутати намагалися додзвонитися до президента Леоніда Кучми. Коли почало сутеніти, вирішили копати могилу перед брамою. Щойно труну опустили в землю, на людей накинулися бійці спецпідрозділу "Беркут" і внутрішніх військ.
- Лицарі київського ОМОНу гумовими палицями били старших людей, священиків, що молились, - описує журналіст Георгій Бурсов. - Ногами ламали ребра, кованими черевиками били в обличчя лежачих. Мордоворотів у броні та камуфляжі, які вчинили тяжкі тілесні ушкодження, порвали національний прапор України, так і не покарали.
Нагадаємо, за 3 роки до цих подій серед прихильників православ'я стався розкол. Частина ієрархів воліла залишитися під контролем Москви - як автономна Українська православна церква. Інші утворили УПЦ Київського патріархату. Восени 1993-го її головою обрали Володимира - в миру Василь Романюк.
Могила Патріарха Володимира розташована біля воріт Софійського собору дотепер.
Повний текст публікації читайте в журналі "Країна" №31 за 18 серпня 2016 року.
Коментарі