Після окупації Криму в березня 2014 світ розділився на оптимістів і песимістів, - каже в інтерв'ю Gazeta.ua російсько-американський історик, співавтор книги "ФСБ підриває Росію" Юрій Фельштинський.
- Перші вважали, що Путін зупиниться на Криму. Другі - що Крим є тільки початком, першим кроком великого шляху, наміченого для Росії Путіним. Єдине, що ми тоді чули від європейських і американських лідерів: нехай Путін скаже, що на цьому все обмежиться, і ми дружно заживемо по-старому. Замість цього Путін оголосив на весь світ, що прийшов час виправлення історичних помилок. У Путіна почалося класичне запаморочення від успіхів. У Криму дійсно уникли кровопролиття. Зате тепер Україна має плинну війну на Донбасі, і ця війна загрожує розширитися, з російсько-української поступово перейти у світову.
Це неминуче?
- Світова війна? Ні. Вона не неминуча. Зараз передвоєнний період. Він не для Росії та України передвоєнний - ці країни вже у війні. Він передвоєнний для решти світу. Звичайно, можливість зупинити війну є. Але ті кроки, які робляться зараз Росією, не можуть не привести до великої війни. Мова йде не тільки про Україну. Йдеться про всій Європі. Військові навчання проводяться Росією у всіх прикордонних зонах, від Курил до Калінінградської області, від Чорного моря до Балтійського. Ось зараз біля Казахстану проводять навчання. Анулюються в односторонньому порядку достатньо технічні двосторонні військові угоди. Наприклад, російський уряд в односторонньому порядку розірвало підписану в 2001 році з Литвою двосторонню угоду, по якому російська сторона зобов'язана була обмінюватися інформацією з Вільнюсом про свої військові потужностях в Калінінградській області. Тепер додайте обіцянки Путіна створити потужний військовий плацдарм в Криму, і ви зрозумієте, що мова йде про створення двох плацдармів для майбутніх наступальних операцій російської армії: на півдні (у Криму) і на заході (в Калінінградській області). Додайте ізоляціоністські заходи в економіці.
Але це ж не розумно, починати велику війну?
- Звичайно, нерозумно. Та жоден правитель і полководець, не вважає, що починає велику війну, а вже тим більше не вважає, що починає війну світову. Візьмемо для прикладу Першу світову. Вона взагалі була непорозумінням. Європа на початку ХХ століття жила дуже комфортно. Але з політичної карти Європи зникли імперії: Російська, Німецька, Австро-Угорська; переможці: Франція і Великобританія - втратили людей більше, ніж у Другу світову війну і від цієї "перемоги" оговтатися вже не змогли. І все це через вбивство одного спадкоємця австро-угорського престолу терористом в Сербії. Розумно це було? Абсолютно нерозумно.
Що потрібно зробити, щоб уникнути війни?
- Почнемо з того, що потрібно було робити в період березня-серпня 2014 українській стороні і чого вона не зробила. З першого дня необхідно було заявити про те, що Росія почала проти України війну. Тільки зараз під тиском невблаганних фактів і обставин час від часу окремі члени українського уряду і громадськості згадують, що взагалі-то, те, що відбувається може вказувати на початок війни проти України. А війна вже півроку йде.
Зараз Москва готова не миттям, так катанням протискувати під себе Україну. Дуже важливо, щоб українці зрозуміли дві речі. Перше: шансів не воювати немає. Друге: поодинці ви не встоїте. Потрібно працювати над отриманням якомога ширшої підтримки від Європи і Америки. Заручитися військовою підтримкою - головне завдання уряду, тому Україна повинна заявити, що буде чинити опір будь-кому рівню російської агресії. Допомагають лише тим, хто відбивається. Це замкнуте коло, і я це розумію: поки Україна не почне чинити опір, їй не почнуть допомагати; але вона не може чинити опір, якщо їй не допомагають.
Яке значення має війна на Донбасі в цьому великому конфлікті?
- Це тільки один із сюжетів. Для України він, звичайно, має велике значення. Якщо окупація Криму пройшла як бліцкриг, то на Донбасі так не вийшло. Жителям сходу України тепер зрозуміло, що російська спроба перепідпорядкувати собі Україну несе в їх будинки руйнування, війну і смерть, а не процвітання і багатство. І це тільки початок. Зрозуміло, що для українців нічого доброго проект "Новоросія" не несе. Але Путін буде продовжувати тиснути і далі. Кримський сценарій був варіантом №1, тепер реалізується варіант №2, а є ще варіанти №3, №4, №5. Україна повинна розуміти, що війна з Росією вже почалася. Якщо світ вчасно втрутиться і до повномасштабної війни не дійде - відмінно. Але виходити треба з гіршого сценарію, в надії на кращий; а не навпаки.
Але хто може бути союзником Кремля у новій світовій війні?
- Ніхто. Зараз це найслабша ланка в політиці Путіна.
А Китай?
- Кремль, звичайно, махає китайським прапорцем як рятувальним кругом. Але Піднебесна - остання країна, зацікавлена в порушенні світового порядку. Пекін хоче стабільності і стабільних капіталовкладень західних банків в китайську економіку. Стабільність великою війною буде порушена. Тому вплутуватися в міжнародній конфлікт на боці Росії Китай не буде. Кримський стрибок Путіна для китайців - афера дурного європейського племінного вождя, що не може мислити довгостроково. Так, зрозуміло, Росія почне продавати газ і нафту в Азію, замість Європи. Але ціни за сировину і обсяги будуть далеко не європейськими. Китай як покупець Європу не замінить.
Ви говорили, що для реального захоплення України дуже важлива Білорусь, яка відкриває російської армії шлях на Волинь і Галичину в обхід Наддніпрянщини. Зараз ми бачимо по Лукашенку його політичні маневри між проукраїнською і пропутінською позицією. Які його шанси відбитися від Путіна?
- В очах Європи і США Лукашенко диктатор, тому співчуття до нього не буде. З цього не випливає, що світ визнає факт анексії Білорусі Росією. Не визнає. Але від цього нічого не зміниться. Не в образу білорусам, але Білорусь як військово-політична одиниця - відсутня ланка. Що буде з цією країною у зв'язку з російсько-української війною, - залишено на розсуд російського генштабу. Якщо подивитися на карту, Білорусь дуже важлива стратегічно для атаки на Україну. Повномасштабна війна з Україною неможлива без порушення білоруського суверенітету. Російська армія, зрозуміло, буде входити в Україну, в тому числі і через Білорусь. За погодженням з Лукашенком або всупереч його волі - не турбуйтесь про це.
Наскільки довго російське суспільство зможе жити в такому передвоєнному стані і в жорсткій пропаганді, яка роздмухує рейтинг влади?
- Перше: російське суспільство буде в електризованому стані як завгодно довго. Російська преса і телебачення досі працюють в заданому режимі, просто трохи зменшили запал. Пропагандистська машина відбудовувалася Путіним роками, починаючи з 2000-го. У Росії всі тільки ахали і охали: ой, навіщо це Путіну потрібно, підпорядковувати собі незалежні російські ЗМІ. Ось саме для того, щоб вся ця махина покірливо підкорялася наказам зверху: сказали мочити чеченців - будемо мочити чеченців. Сказали мочити грузин - мочимо грузин. Сказали українців - ненавидимо українців. Така система буде існувати стільки, скільки проіснує режим Путіна.
Друге: рейтинг влади - окрема тема. Рейтинг всерйоз обговорювати можна у вільній країні. І в дійсно вільній країні дуже високих рейтингів в уряду не буває. Якщо рейтинг підтримки уряду занадто високий, повірте, ви маєте справу з диктатурою. Найменше Путіна підтримують у Москві, здається, відсотків шістдесят. Найбільше в Чечні - 97%. Висновок: рівень свободи в Москві 40%, а в Чечні - 3%. В решті РФ - між трьома і сорока відсотками.
Третє: Росія не з тих країн, де народ влаштовує революції. Громадяни РФ не схильні скидати свої уряди. Суспільство мертве.
Чи є загроза поділу Європи в нинішньому російсько-українському конфлікті?
- Звісно, це політчина ціль Путіна. Він сподівався розвести США і Європу, а потім знайти лінії розлому ще й в самій Європі. Ця задача, на мій погляд, нездійсненна. Бо цього вже не сталося. Таке могло трапитися тільки на початку конфлікту. Так, німецький бізнес наляканий санкціями проти Росії. Та всі бізнеси зараз налякані. Бо те, що відбувається з березня 2014 року - вже не про гроші. Усе, що робить Путін, - не про гроші. Це про славу, як Путін її розуміє; про імперію, як він її бачить; про історію і геополітику, як він їх відчуває. Це інший рівень світових проблем. Період заробляння грошей закінчився для всіх. Настає період трати накопичених ресурсів. Спокійна робота ринкових механізмів, відбудовувати роками, вже порушена.
Хто виграє в цій війні?
У Європі ніхто. Взагалі, важко говорити про переможців в такій війні. США вийшли з Другої світової світовою державою і відтоді проти своєї волі опинились залучені в усі світові проблеми. Чи можна перенести цю аналогію на теперішній час - складне питання. Розпалювана сьогодні Путіним війна - європейська. В Європі від неї всі постраждають, насамперед Росія.
11 
79692
Коментарі
3