На 71‑му році життя помер співак Віктор Шпортько. Сьогодні - п'ята річниця його смерті.
"Звістка просто оглушила - не стало Віктора Шпортька. Народний артист України, прекрасний співак - він був справжнім лицарем пісні, шляхетним, світлим, душевним. "Нельзя в этой жизни гореть в полнакала..." цю пісню у його виконанні я запам'ятав на все життя. Він віддавав себе до кінця в усьому - і в пісні, і в педагогіці. Ще два тижні тому ми виступали в Українському домі на благодійному концерті на підтримку воїнів АТО", - написав тоді артист Анатолій Матвійчук у Facebook.
Віктор Шпортько народився у Дніпропетровську в родині вчителів. Співати почав у шостому класі. Його голосу з діапазоном у 2,5 октави були притаманні глибокий ліризм, тембральна виразність, технічна досконалість.
У творчому доробку артиста декілька альбомів. Два з них записані у Штатах. Найвідоміші пісні: "Я Віктор", "Облітає півонія", "Ми Українці", "Стежка до Ісуса". До деяких своїх пісень він сам писав музику.
Останніми роамки очолював кафедру естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв.
У Віктора Шпортька залишилися дружина Наталія Василівна, донька Олена та син Олексій, соліст ансамблю Збройних сил України.
Близько третьої ночі 21 січня на Чернечу гору в Каневі піднявся Олекса Гірник. З собою мав листівки, писані від руки, ніж, дві каністри з бензином і запальничку. Чотири рази обійшов навколо могили Тараса Шевченка. Спустився до схилу гори, звідкіля видно Дніпро. Розкидав близько тисячі заздалегідь виготовлених власноруч листівок.
Підійшов до самого краю гори і облив себе бензином. Дістав ножа і запальничку. Тіло спалахнуло. Встигнув зробити чотири кроки від схилу і вдарити себе ножем у живіт. Впав на спину.
Коментарі