Краще, якби Закон про мову прийняли хоча б за кілька місяців до виборів. Виборчі перегони заважали оцінювати його адекватно.
Про це в інтерв'ю журналу "Країна" говорить соціальний психолог Вадим Васютинський.
"Супротив 15 проросійських відсотків неминучий. Із психологічного погляду було б правильно у законі намітити певні гарантії для російської мови. Закон не враховує регіональних відмінностей. У Західній Україні він фактично не потрібен. А на Сході його сприймають як заборону російської мови. Там необхідний психологічний бальзам", - вважає він.
За словами експерта, треба встановити певні мінімуми вживання російської в громадських сферах.
"Це зняло б напруження навколо закону. Чіткі норми вживання й української, і російської мови формували б нові соціальні норми мовної поведінки. У російськомовних регіонах це обернулося б на користь української мови. Без них процес затягнеться.
У законі є речі невиважені. Наприклад, який сенс у тому, що у російськомовних театрах мають іти титри українською. Або вимога для друкованих видань робити 50 відсотків накладу українською. Друкуватимуть нормальне видання російською, нашвидкуруч перекладатимуть на українську і видаватимуть потрібну кількість на папері поганої якості для звітності.
Треба встановлювати податкові пільги, але не на конкретну мову, а на видання тими мовами, частка яких є недостатньою щодо кількості носіїв мови. Це було б і демократично, й ефективно", - пояснює Вадим Васютинський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський не заслуговував на перемогу на виборах - психолог
На його думку, прийнятий закон задовольняє лише 25 відсотків — свідому, проукраїнську частину суспільства.
"Ще 20 процентів готові його підтримати, бо він їм не заважає. 15 відсотків проти нього. Решті все одно.
Це питання не так мови, як самоідентифікації — до якої соціальної групи я себе зараховую, на які цінності орієнтуюся. Мова стала маркером такої ідентичності, проте не абсолютним, а відносним. А на Донбасі взагалі все змішалося: російськомовні можуть бути за Україну, і навпаки — своєрідний гібридний стан.
Є речі, де можна і потрібно бути категоричним — мова державних установ, освіти, масових публічних заходів. Національні телеканали треба максимально українізувати. Але на рівні регіонів мають бути різні співвідношення", - додає експерт.
Повне інтерв'ю з Вадимом Васютинським читайте у журналі "Країна" від 16 травня.
Коментарі
1