На зупинках міського транспорту Вінниці розклеюють оголошення про роботу. Набирають режисерів і менеджерів мітингів.
— Скоро вибори в місцеві ради, але вони нам не такі цікаві, — пояснює телефоном 28-річний Сергій Петров, менеджер компанії "Світ роботи" в Києві. — А от перед парламентськими буде багато мітингів. Замовлятимуть масовку — якщо толпа без керівника, усе буде без толку.
Режисер має скласти сценарій мітингу, розробити плакати й лозунги. Він відповідальний за підбір людей різного віку. У менеджера обов"язки інші: утримувати масовку на мітингу, стежити, щоб тримали піднятими транспаранти й плакати. Ще мають дружно вигукувати лозунги.
Претендентів спершу запрошують на співбесіду.
— Освіта не має значення. Головне, щоб уміли заводити і тримати під контролем толпу, — пояснює Сергій. — Беремо людей від 30 до 60 років. Підходять вчителі, диктори, психологи, соціологи і тамади. Важлива не так освіта, як організаторські здібності. Краще щоб це були чоловіки з гучним голосом і добре підвішеним язиком, щоб міг заводити народ. Повинен мати міцну статуру, щоб не звалили з ніг. Вітається володіння прийомами боротьби та самозахисту. Приймаємо на роботу так: даємо завдання написати сценарій мітингу. Якщо вийшов вдалий — наймаємо.
На місцевих виборах будемо розносити продукти пенсіонерам
— Недавно були на мітингу проти підняття пенсійного віку під Верховною Радою. А з іншого боку стояла проплачена урядом масовка. У них було завдання провокувати наших на спори. Понабивали один одному морди. Менеджер розтягував їх і возив у лікарню. А от на місцевих виборах мітинги не потрібні. Будемо розносити продукти пенсіонерам. Мітинги будуть хіба що в Києві.
Режисерам обіцяє зарплату 7 тис. грн, менеджерам — 4,5 тис.
Киянин 38-річний Олександр організацією мітингів заробляє сьомий рік. Починав під час помаранчевої революції:
— Я приїхав на Майдан, коли він тільки почався. Якось розговорився з одним чуваком. Він пообіцяв платити за те, що я водитиму групи людей від автобусної стоянки до місць пікетування. Тоді люди стояли не тільки на Майдані, а й під верховною Радою, Адміністрацією президента, ЦВК і Верховним судом. Усього більше 10 точок було. Всюди треба було тримати багато людей.
— Тепер, крім мітингів, влаштовуємо страйки, акції протесту. У серпні був простой. Ніхто нічого не проводив. Я заробив 2 тисячі гривень. Найбільше заробляємо на виборах. Під час президентських я возив народ із Донецька. Підтримували Януковича. За місяць мав 10 тисяч гривень.
Замовник видавав Олександрові гроші для розрахунків з мітингувальниками. Донеччанам за кожен день він платив по 50 грн.
Машину купив за зарплату агітаторів
Черкащанин Володимир Марковський 2006 року працював агітатором БЮТу.
— Я розносив по квартирах агітаційну макулатуру й прапорці. Казав людям, що проводжу соцопитування. Питав, кого обиратимуть до Верховної Ради. Навпроти кожної адреси у своєму списку ставив позначку, за яку партію віддадуть голос, — розповідає Володимир Марковський, 23 роки.
За три тижні роботи пообіцяли 600 грн. Заплатили 200.
— У штабі сказали, що знайшли якусь помилку. І недоплатили.
Володимир працював і на виборчій дільниці під час виборів столичного міського голови.
— Голова комісії отримує 3 тисячі гривень за ніч. Звичайні спостерігачі — по 350–400 гривень. Блок Кличка платив по 800. Я працював від Михайла Бродського, отримав 180 гривень. Потім дізнався, що він видавав на кожного спостерігача 400 гривень. Але половину грошей прикарманив штабіст.
Більшість керівників штабів "економлять" на зарплаті, каже киянин 37-річний Олександр. Він керував районним штабом СДПУ(о) в Харківській області.
— На штаб виділяють певний фонд. Скажімо, 100 тисяч. Я брав скромно, 10–15 процентів. А деякі штабісти загрібали половину. Нічого, сходило з рук, — розповідає.
На виборах Олександр заробив на легковик "Опель Вектра". Тепер має бізнес у Донецьку.
2 
1
Коментарі
1