Вінничанин Владилен Кирпатов, 42 роки, проводить перевірки на поліграфі — детекторі брехні. Себе називає поліграфологом. Рік тому купив квартиру у двоповерхівці на вул. Пархоменка та переобладнав під офіс.
— Колись думав недвіжимостю займатися, — каже. — Якось до мене друг із Москви приїхав, привіз поліграфи. Порадив попробувати. Точно таким самим детектором, як у мене, тестували якось Миколу Томенка в Києві.
Кирпатов замикає вхідні двері. Пояснює, що іноді приходять йому погрожувати.
— Я врятував одного чоловіка від тюрми, — хвалиться Владилен. — На нього хотіли повісити вбивство. А тест показав, що він не винен. Міліція зразу не хтіла його відпускати, але потім знайшли справжнього вбивцю.
Клієнта запрошують сісти у крісло. Спочатку оперізують груди двома датчиками дихання. На руку надягають кардіоманжет для вимірювання тиску. На пальці рук чіпляють насадки для контролю потовиділення. Ноги ставлять на чутливі підставки. Детектор підключений до комп"ютера.
— Прилад вимірює зміни в організмі під впливом стресових запитань — виділення поту, дихання, кров"яний тиск, частота пульсу. Усі ці показники обробляє спеціальна комп"ютерна програма, — розповідає підприємець із Черкас Дмитро Зубрій, 33 роки.
Він відкрив у себе в місті центр детекції брехні "Лакмуз" на вул. Одеській, 2.
Перевірка триває 1,5–2 год. У самому кріслі, під датчиками — до 45 хв. Спершу людина заповнює анкету, проходить співбесіду. Несподіваних запитань не ставлять, запевняє Зубрій.
Якщо говорити неправду, крива детектора змінюється, якщо правду — вона рівна. Детектор ще нікому не вдавалося обманути. Достовірність — 98–100%.
Перевірка на поліграфі коштує від 150 до 750 гривень
— Висновок робимо загальний — або людина каже правду, або бреше, — пояснює черкащанин. — Запитання складаємо залежно від ситуації — чи то перевіряємо кандидата на працевлаштування, чи дізнаємось, хто крадій.
На поліграфі часто влаштовують службові розслідування.
— Один бізнесмен привів на перевірку цілий свій офіс, — розповідає вінничанин Кирпатов. — Просто з сейфа в нього пропали 100 тисяч гривень. Він перенервував, але втягувати у внутрішні розборки міліцію не хотів. Виявилось, усе витягла його жінка. Вона повідключала відеокамери і вийняла гроші з сейфа. Потім поклала їх у банк на ім"я своєї матері.
Фірми-вантажоперевізники перевіряють на поліграфі своїх водіїв. У березні до Владилена Кирпатова привезли 16 водіїв-далекобійників. Після перевірки двом відмовили в роботі. Детектор показав, що вони брехали.
— Торік у нас був випадок, коли водій, що їздив до Німеччини, узяв п"ять тисяч євро на ремонт вантажівки, — говорить 45-річний Вадим Щербань, менеджер столичної фірми. — На детекторі з"ясували, що машину не ремонтували, а гроші шофер поклав у власну кишеню.
Питання для далекобійників Кирпатов складав разом із психологом.
Чоловіки приводять на тестування до Кирпатова своїх дружин.
— Ті часто неправду кажуть, — жвавішає бізнесмен. — Один привів до нас жінку начебто на комп"ютерну діагностику серця. Вона спокійно відповідала собі на питання. Аж тут чоловік прохопився, що її на детекторі брехні перевіряють. А вона зіскочила з крісла і на нього з кулаками. На мене теж кинулася, але я встиг утекти.
Працювати з поліграфами можна навчитися. Дмитро Зубрій пройшов курс у київській філії поліграфологічного інституту. Такий працює в американському штаті Індіана. Прилад теж придбав американський, фірми "Лафайєт". Ціна — 25 тис. грн. Черкаська фірма "Лакмуз" за перевірку на детекторі брехні бере 500–750 грн. У Вінниці це коштує 150 грн.
— Минулого місяця в мене було 36 замовлень, — ділиться Кирпатов. — Навесні їх побільшає.
2 
1
Коментарі
2