— Сьогодні шиканули — взяли пачку найдешевших пельменів. Так хотілося чогось доброго, що аж зуби зводило. Купили самі дешеві — по 47 гривень, — каже вінничанка 38-річна Юлія Мосьондз. Із чоловіком 39-річним Віктором 1 лютого виходять із супермаркету "Сільпо". У кошику — по пакету гречки, рису й макаронів, пачка сардельок, ліверна ковбаса, кілька йогуртів, пельмені, молоко. За все заплатили 158,78 грн.
Щомісяця на їжу родина витрачає 2 тис. грн. Подружжя має двох синів. Старший — студент, навчається в Києві.
— Економити почали в жовтні. Чоловік — таксист. Замовлень поменшало. Я працюю вихователькою. Зарплату постійно зменшують. Не купую цитрусових, бо дуже дорогі. Кілограм мандарин брала лише на Новий рік. М'ясо — раз на місяць. Перемелюю на фарш, роблю котлети чи тефтелі. Видаю чоловіку й сину по одній на день. Раніше могла взяти півкілограма цукерок, за вихідні ми їх з'їдали. Тепер цукерок і печива не купую, солодощі готую сама. Видумую найпростіше тісто, найпростіші начинки, — каже Юлія. — Рибу теж не купуємо. Вона подорожчала в два рази. Не встидаюся тепер брати по мандарині чи яблуку. Прошу зважити 200 грамів свинини.
Під час канікул на зимові свята родина не відвідувала розважальних і закладів відпочинку. Перестали ходити в гості.
— Ніяких піцерій, аквапарків, більярдів і боулінгів. Живем, як у ракушці. В гості як іти, то треба щось купувати. А я кожну копійку рахую. На минулому тижні прийшла подружка. Добре, що мала пляшку домашнього вина. Ще насмажила картоплі.
На день собі й чоловікові Юлія виділяє по 30 грн. Ці гроші витрачають на проїзд у громадському транспорті, солодощі. Синові дають "десятку". Решту щовечора складають у спільну скарбничку.
— Гуртом збираємо на планшет. Це стимулює по дорозі не купувати якогось сирка чи шоколадки.
Одягу вирішили не купувати. Перебрали старі речі, взуття. Все, що можна було, відремонтували.
— Занесла старі чоботи в ремонт. Чоловіку теж підшили черевики. Малому під ялинку подарували светр і джинси. Він раніше не любив, коли йому одежу дарували. А цього разу зрадів.
Кавказьку вівчарку 5-річну Альбу відвезли до притулку.
— Собака — це дороге задоволення. Їжа, спеціальні шампуні, прививки. По тисячі гривень витрачали. Було шкода тварину. Домовилися з власницею притулку, що прилаштує в добрі руки.
Коментарі