Вікторія Демчук, 28 років, понад рік працює нянею в сім"ї власника кількох продуктових крамниць у передмісті Москви. До новорічних свят жінці дали відпустку на два тижні, подарували $150 та оплатили квиток до Луцька.
— Торік просилася, щоб на Різдво відпустили додому, — розповідає Вікторія. — Але господарі натякнули, що наймуть іншу дівчину. Довелося залишитися.
Вікторія поїхала в Москву до подруги, з якою познайомилися через Інтернет. Та порадила їй шукати роботу нянею через московське агентство "Ваш дім". Через чотири дні Вікторія вже працювала. Агентству віддала половину з першої зарплати — $250.
— Я мала всі документи, — каже жінка. — Міграційну карту, паспорт, диплом і медичну книжку. Господарі хотіли молоду няню, вибирали з-поміж чотирьох анкет. Взяли мене, бо тоді було модно мати няню-українку.
Нині Вікторія отримує $550, окремо дають гроші на проїзд. Доглядає за двома хлопчиками — 8-річним Юрком та 3-річним Самуїлом. Працедавці заборонили розмовляти українською мовою при дітях.
— Готую хлопцям сніданки, забираю меншого з дитсадка, гуляємо, прибираю за ними, — розповідає про свої обов"язки Вікторія. — Ходжу в магазини по продукти. Якщо попросять, вигулюю лабрадора, виконую іншу дрібну хатню роботу. Уроки з Юрою вчить мама.
Вікторія Демчук харчується і живе у будинку господарів, щомісяця надсилає батькам у Любомль $100, решту грошей відкладає.
— Як поміняю роботу, зароблятиму не менш як 700 доларів, — каже. — Господарі обіцяли написати хороші рекомендації, бо з ними платять більше.
У Луцьку Вікторія заробляла приблизно 300 грн.
Коментарі