— Другий тиждень готуємо будинок до початку сезону. Миємо вікна. Замовили два нові матраци, — каже 36-річний Олексій Гапоненко з Черкас. Із дружиною, дитячим психологом 29-річною Тетяною три роки тому відкрив дитячий табір. Набирають туди 11-15-річних школярів. Заклад працює із кінця травня до вересня.
— Улаштували табір на своїй дачній ділянці та сусідній біля села Чапаєвка під Черкасами, — говорить Олексій. — Сусідня дача братова, він зараз в Італії на заробітках. Підрахували: на переобладнання хат нам потрібно приблизно 50 тисяч гривень. Я продав свою стареньку "шкоду", доклав 10 тисяч. Після цього розрахувався з інституту, де викладав фізкультуру.
У колишньому підземному гаражі обладнали танцмайданчик. Із прибудованого сараю зробили кухню. Закупили двоярусні ліжка. Витратили 48 тис. грн.
— Танцмайданчик улаштували під землею, щоб не заважати музикою сусідам. Повісили проектор, крутимо кіно. На проектор, всілякі дрібнички — посуд, капці, рушники, килимки, покривала, матраци — пішли ще 12 тисяч. 2 тисячі витратили на пару душових кабін. У холодну погоду діти купаються в приміщенні, у теплу — надворі. Сніданок і обід теж на повітрі, вечеря на веранді. Із нашого двору є прямий вихід до річки Золотоношка.
10 днів відпочинку обходяться в 1000 грн.
— Перший рік більше простоювали, ніж працювали. Думали, не відіб'ємо вкладень. Почали ходити у приватні ліцеї на батьківські збори. Батьки таких дітей забезпеченіші й зайнятіші. Їм витратити 1000 гривень — те саме, що мені 200.
Паперові буклети про табір Олексій відніс у сім туристичних фірм.
— Там пропонував путівку за 1300 гривень. За кожну продану 300 віддавав турфірмі. Придбав 15 ненових гірських велосипедів, два тенісні столи. Витяг із гаража свій дерев'яний човен на веслах. Інший, дюралюмінієвий, купив за 800 гривень у сусіда. Він колись рибу на ньому ловив.
Продукти закуповують на оптовій базі в Черкасах на вул. Чехова.
— Беремо там мішками крупи, цитрусові, картоплю. Молоко купуємо у двох пенсіонерів із Чапаєвки. У них дві корови, молоко смачне. Хліб у двох електричних хлібопічках робить наш кухар — Ганна Пилипівна. Вона пенсіонерка, раніше працювала на кухні заводу "Азот". Фізкультурником запросив працювати свого студента. Він катає дітей на човнах, займається з ними тенісом і танцями. Як здає сесію, я його підміняю. Іще взяли на роботу медсестру, приїжджає до нас на півдня. Зробили це після того, як батьки пригрозили судом, бо дівчинка впала зі сходів і забила праву руку.
Господарі витрачають 12-13 тис. грн на їжу, 7-9 тис. на зарплатню трьом працівникам. Заклад окупився за два роки.
2 
1
Коментарі