У моїй шафі повно вбрання, якого не ношу. Недалеко від мого дому, на вул. Свердлова у Вінниці, відкрили комісійний магазин. Приймають побутову техніку, порцеляну, одяг і взуття. Хочу здати кілька речей.
Є майже новий шкіряний плащ. Він мені не сподобався одразу після придбання. Шкіряні туфлі, які надіслали з Італії, жодного разу не взувала, бо в них мініатюрний розмір. Ще є кілька спідниць, штанів та блузок. Повну сумку несу до магазину.
Приймальниця оглядає речі на предмет дефектів, запаху. За брудний одяг дають менше. Мої спідниці оцінюють по 30 грн, туфлі — за 200. Штанів не взяли, бо бракує гудзика. Найбільшу ставку роблю на шкірянку. Прошу виставити за 500 грн.
Наступного дня знову йду до комісійного, щоби подивитися, як продають моє вбрання. Дивлюся цінники. Магазин поставив накрутку 20–30%. Мені мають зателефонувати, якщо якусь річ продадуть. Але за тиждень ніхто не подзвонив. Тому заходжу, аби перевірити. Блузи на місці, плаща нема. Продавці довго з'ясовують, куди він подівся. Урешті виносять його з підсобки.
— Хороші речі вони спеціально забирають із торгового залу, щоби потім викупити за низькою ціною. В мене була така історія. Я здала майже нові зимові чоботи. Ціну знизили в три рази, до 120 гривень. Якось заходжу в магазин, а продавщиця стоїть у моїх чоботах. Викупила задешево, — говорить відвідувачка Наталія Котик, 38 років.
Вона зайшла забрати шубу. Її не продали, бо теж лежала в підсобці.
— Видно, хтось відклав, але не забрав, — виправдовується продавщиця 36-річна Лариса Онищенко. — Давайте залишимо її ще на тиждень за таку ж ціну. Зараз попит на зимові речі. Приносять дублянки, шуби, шкіряні куртки, сумки. Здають їх й одразу у нас купують те, що їм підходить. Я сама так вдягаюся.
Мій шкіряний плащ провисів у комісійному майже місяць. Ціну щотижня знижували на 15%. Урешті продали за 300 грн. З цієї суми 30 грн довелося заплатити магазину за послуги. Спідниці та туфлі ніхто не купив. За півтора місяця вторгувала 363 грн.
Комісійні магазини вигідно відкривати в райцентрах
Комісійні вигідно відкривати в невеликих райцентрах, вважає власник магазину "Комісіонка" у Вінниці 37-річний Олександр Малий:
— Обласні центри ними переповнені. У Вінниці понад 20 комісійних. Магазинів секонд-хенду вдвічі більше. А от для малих міст це новинка. Відкрити магазин нескладно. Треба орендувати приміщення у людному місці. Найкраще — на ринку чи біля автостанції. Для початку вистачить і кімнати. Спершу виставте на продаж речі свої та родичів. Дайте рекламу про прийом і продаж одягу задешево. Свої рекламні листівки я спочатку друкував на струменевому принтері. Фотографував класну річ, нижче вказував ціну і розмір. Приходили за тою річчю. Заодно обирали ще щось. Поступово набрали клієнтів. Зараз у мене чотири магазини. В одному торгую сам. В іншому дружина, ще в двох наймаю продавців. Плачу їм по 1000 гривень зарплати.
В одній крамниці — близько 400 речей. Щодня продають 10–15. За місяць це приносить близько 5 тис. грн чистого прибутку.
— Нові речі дорогі. А ми дублянки продаємо по 600 гривень. Власникові віддаємо 400.
2 
1
Коментарі