Літня сесія 20-річному Володимиру, студентові Вінницького педагогічного університету, обійшлася в 1 тис. грн. Платив за іспити та заліки.
— У мене чотири екзамени і п'ять заліків, — розповідає. — Англійська дуже складна. Тому дав 400 гривень. Простіше заплатити, ніж вивчити. Викладачі в нас не настирні. Якщо не хочеш — не плати. Майже кожен студент-бюджетник у нас поступав по знайомству. Ото через знайомих і домовляємося. Передаємо в конверті. Якщо ти геть нулячий, нічого не знаєш, ставлять не більше трійки.
Двоюрідна сестра Володимира навчається заочно. Платить по 100 грн за кожен залік і по 200 — за іспит.
— Якщо немає через кого передати гроші, несуть викладачеві додому. Ще ніхто з них не відмовлявся, — продовжує студент.
28-річна Анастасія — студентка-заочниця Вінницького торговельно-економічного інституту. Розказує тамтешні тарифи: за залік — 150 грн, за екзамен — 300. Цього року захистила диплом. Керівникові дипломної заплатила 1 тис. грн.
— Роботу писала сама. Там багатенько помилок. Хотіла п'ятірку. Гроші в конверті поклала в дипломну і понесла на перевірку. Керівник спершу віднєкувався, та все ж узяв, — каже Анастасія.
Її друзі навчаються в аграрному і медичному університетах. Розповідали, що їхні викладачі хабарів не беруть.
Черкасець 22-річний Сергій почав платити, перейшовши на заочне відділення. Цього літа випускається з Черкаського національного університету ім. Хмельницького.
— Староста скликав усіх наших і сказав здати по 100 гривень із кожного. Тих, хто заплатив, записав у список і поніс викладачеві з грошима. Я спершу не хотів платити. Але ж усі дали гроші. Іти проти групи? А потім ще й в одиночку екзамен здавати? Довелося заплатити. Це й же викладач приймав у нас іспит на першому курсі. Нічого не вимагав. А от заочники мусять платити. Гроші носять або староста, або лаборант. Через посередника дорожче. Кожен накручує. У викладача такса 250 гривень. Лаборантці треба дати з націнкою — 300. Різницю — собі в кишеню.
В університеті заведено робити "благодійні внески", каже Сергій.
— Викладачка охорони та безпеки життєдіяльності сказала купити їй пачку кольорового картону для методичок. Нібито коштує 45 гривень. А на фірмі виявилося, що ціна пачки — 245. Ми купили менше, на 45 гривень. Не пройшло. Не ставила залік, доки не принесли цілу пачку. Часто ми розраховувалися картками поповнення рахунку мобільного. Так фізкультуру здавали. Один пропуск — одна карточка.
Сесія в університеті ім. Хмельницького обходиться в 3 тис. грн, порахував заочник. Дізнавався про розцінки викладачів Черкаського державного технологічного університету — близько 2 тис. грн за сесію.
— Там беруть відкрито, тому дешевше. А в нас — бояться. Тому, якщо вже хапають, то оберемками, — каже Сергій.
21-річна Ганна, ім'я змінене, навчається на стаціонарі Черкаського університету ім. Хмельницького. Не платить, тому не отримує стипендію.
— Для стипендії треба мати гарні оцінки і вчасно здавати сесію. Я один екзамен не здала, бо не заплатила. Але щоб тобі на екзамені поставили трійку, треба дати 300 гривень. Хоча я ходила на всі лекції. За четвірку — 400, п'ятірку — від 500. Всі здали. А я здаватиму восени. Викладач заробив за один екзамен 3500 гривень. На другому курсі наша група купувала кондиціонер на кафедру. Старшокурсників примушували купляти комп'ютери, — розповідає Ганна.
Студенти технологічного університету, які прогулюють пари, за залік платять від 150 грн. Іспити на сотню дорожчі, розказує випускник Віталій, 24 роки.
— Деяких людей я ніколи не бачив на заняттях, а по відомостях усе в порядку. Чув, за деякі екзамени люди платили по 200 доларів.
2 
1
Коментарі
24