25 травня минає 40 днів з моменту загибелі на Донбасі Максима Черкуна, кулеметника 34-го батальйону 57-ї окремої механізованої бригади. Він загинув під час бою в селищі Піски під Донецьком 16 квітня.
"Близько сьомої вечора у нас зав'язався бій із стрілецької зброї. Кулемети, гранатомети, автомати. Все тривало недовго. Окупанти розпочали мінометний обстріл. Ми заховались за спостережним пунктом. Одна з мін 120 калібру упала позаду. І попала в бетонну основу - майже всі осколки, полетіли у нас", - розказує про бій Сергій Кудим, друг Масима.
Максим Черкун загинув на місці. Ще троє бійців отримали поранення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Донбасі загинув боєць 21-річний Максим Черкун
"Мене не зачепило, я стояв за одним із хлопців. Хвиля осколків влучила в Максима. Ще одного вибуховою хвилею відкинуло в окоп. Два упали на землю і почали сильно кричати. Ми хотіли по кабельному телефону передати повідомлення про поранених, але дріт був перебитий. Тому говорили по рації, а вона прослуховується. Ми доповіли, запросили медиків і через хвилину по нас відкрили страшенний вогонь", - додає боєць.
21-річний Максим Черкун народився в Кривому Розі на Дніпропетровщині. Після школи навчався в авіаційному училищі. Йому залишилось захистити диплом. Та він вирішив добровольцем йти на Донбас. Востаннє приїжджав додому у березні. Залишилися батьки й сестра.
"Дзвонить близько четвертої ранку і запитує: "Що ти робиш?" Я кажу - сплю, що ж мені ще робити. А він : "Відкривайте двері, я приїхав". Я йому відповіла, що двері у нас завжди відкриті, хай заходить. У нас тоді було багато снігу, він приїхав на якомусь джипі, прогорнув дорогу", - розповідає мати Зінаїда Черкун. - "Максим в дитинстві був дуже кмітливий, непосидючий, постійно щось робив. Ми на літо їхали в село і він допомагав у господарстві. У нього була легка рука: все, що він посадив - приймалось. Часник, капуста, проліски".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Прощалися всім містом" - у Кривому Розі поховали загиблого бійця АТО
Черкун мав звання сержанта, командував протитанково-кулеметним відділенням.
"У Піски ми заїхали в середині червня 2017-го. Перший день стояли на позиціях разом із 80-ю бригадою. А потім уже самі. Росіяни почали потроху обстрілювати. Все якось дивно виглядало, ми не могли звикнути до всього, що відбувається, - згадує боєць Анатолій "Агроном" Ласков. - "15 червня вечором Макс почав стріляти у відповідь з кулемета. І вистріляв два короби. Пізніше, коли ми перехопили розмову росіян, виявилося, що один в цьому бою загинув. А Максим лишень щиро усміхався, мов нічого й не було.
Макс стоїть у навушниках, спокійно цілиться в бік росіян і гатить
"Пригадується мені ще один бій. Максим працював на важкому кулеметі ДШК (крупнокаліберний кулемет Дегтярьова-Шпагіна. - Gazeta.ua). Під час бою я заглянув у його бліндаж. Макс стоїть у навушниках, спокійно цілиться в бік росіян і гатить по них. А проти нього працює російський кулемет і протитанкова рушниця. Окупанти влучали в бліндаж, деякі кулі залітали всередину. Максим, зрідка матюкаючись, продовжував вести бій", - розповідає "Агроном".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Розвертай кулемет вліво і гати по москалях. Хоч недаремно загинемо"
Боєць відзначився під час одного з боїв — привіз дрова на позиції під шаленим вогнем ворога.
"Був період, коли Максим робив неймовірні речі. Наприклад, будуємо, ми бліндаж. Потрібно дрова підвезти якомога ближче, щоб не тягати. Російські окупанти розпочали шалений обстріл - голови не підвести. І укріплення потрібно будувати, інакше всіх переб'ють. Максим сідає в машину і їде на позиції. Розвантажується і повертається. Бойовики напевне самі не очікували від нього такого нахабства. Вони відкривають стрільбу, а Макс чудом виїжджає з цього пекла".
"Цей боєць був взірцем справжнього українськго воїна. Він ззавжди щось придумував, експериментував. За свої гроші купляв запчастини до автомобіля, який належав батальйону. Макс сміливо і точно працював з більшістю видів озброєння. Ходив у розвідку, ненавидів алкоголіків у війську і соціальну несправедливість.
Він не любив заробітчан на війні, а всім говорив, що треба активні дії. Тоді, ми зможемо просуватись далі" - додає про Максима, боєць ДУК "Правий сектор" на псевдо "Олесь", який неодноразово воював поряд з ним.
21 бійця втратила Україна у квітні 2018 року. Восьмеро — бойові втрати. Інформація про деяких — неповна. Наймолодшим із загиблих у бою воїнів було 20 років, найстаршим — 50. 25 квітня сталося найбільше обстрілів — 76. 11 бійців поранили. Найспокійнішими на фронті були 1, 2, 4, 5, 11, 22 квітня. 20 квітня загинуло найбільше — троє воїнів. Протягом цих днів обійшлося без поранень, за даними прес-штабу АТО. Впродовж місяця 88 військовослужбовців були поранені.
Коментарі