— Якось на зупинці до мене підійшла жінка і каже: "Вам треба зробити пластичну операцію. А то у вас фігура молодої дівчини, а обличчя до неї не пасує, — розповідає дитяча письменниця 74-річна Альбіна Кефрі.
Вона 13 років була на заробітках у Нью-Йорку. Там їй 11 разів пропонували заміжжя.
Зустрічає на порозі своєї двокімнатки у вузьких джинсах і гольфі, що облягає тіло. Має талію 60 см. На шиї — намисто зі штучних перлів.
Стіни вітальні обклеєні жовтими шпалерами із золотистими квітами. На журнальному столику біля кошика з фруктами — стоси її книжок. У серванті два порцелянові сервізи і ваза у формі кішки.
— Сервізів накупила у Штатах за 10 доларів. До Нью-Йорка поїхала на початку 1990-х. Чоловік тоді пішов до іншої, а мені треба було дітей на ноги піднімати. В аеропорту мене зустріли. Улаштували нянею в родину російських євреїв. У них був чотириповерховий будинок. Я доглядала за їхнім сином, прибирала, варила їсти і прала. Готувати доводилося багато. Господарі звикли, аби був великий вибір страв. Щодня варила три супи, стільки ж других страв і салатів. Після прибирання будинку в мене від їхньої побутової хімії шкіра з рук злазила. Пішла на курси з догляду за хворими і літніми людьми.
Альбіна Кефрі працювала шість днів на тиждень. У неділю ходила на танці.
— Коли їхала на заробітки, знайомий мені сказав: "Ти не повернешся. Американці люблять наших жінок". У перший же робочий день повела хлопчика господарів до школи. У парку один чоловік вигулював песика. Підійшов до мене і почав щось говорити. Я не розуміла, бо англійської не знала. Почала вчити. Записувала нові слова в блокнот, дивилася фільми англійською, читала їхні газети. За два місяці могла вільно розмовляти. У вихідний бігла на танці. Там знайомилася зі своїми кавалерами. Першим був інженер, на 10 років молодший. Запропонував руку і серце після першого танцю. Майже рік за мною бігав. Відмовила, бо боялася різниці у віці. Один мільйонер кликав заміж. Він ніде не працював, жив на дивіденди і всього боявся. Коли відмовляла, спитала: "Ти боїшся їздити на машині, літати літаками. Куди ми будемо витрачати твої мільйони?". Він не зміг відповісти.
Показує золотий ланцюжок із терезами.
— Подарунків намагалася не брати. В американців заведено: якщо відмовляєш, презенти слід повернути. Узяла лише цей золотий ланцюжок у літредактора. Спочатку погодилася стати його дружиною, а на ранок передумала. Сказала, що пообіцяла іншому. Подарунок не повертала, бо він був із моїм знаком зодіаку. Один програміст якось вручив мені браслет із діамантами. Я всю ніч не спала. Уранці подзвонила і призначила зустріч. Віддала прикрасу та сказала: "Не можу вийти за тебе, бо маєш складний характер". Потім дізналася, що в нього той браслет украли. А він спився і невдовзі помер.
До Києва Альбіна Кефрі повернулася 2004-го.
— За рік до того мене збила машина, хоч переходила дорогу на зелене світло. Водій мене не помітив. Я перелетіла через авто і впала на асфальт. Поламала обидві руки, вибила кілька зубів, а одяг залишився цілий. Мені виплатили компенсацію. На ті гроші купила цю квартиру й умеблювала її.
За скільки придбала помешкання, говорити не хоче. Зараз таке житло коштує $60-70 тис.
Письменниця має двох дітей. Донька викладає в музичній школі, син — підприємець. Із колишнім чоловіком Дмитром не спілкується.
— Після розлучення він часто до нас приходив. А потім його нова дружина заборонила.
Собака любить чай із лимоном і солоні огірки
— Усе життя мріяла мати маленького песика, якого можна на руках носити, — Альбіна Кефрі гладить по голові семимісячного йорка Кукі. Він намагається лизнути господиню в щоку. — Кукі спочатку в кишені поміщався, а потім почав рости. Пішла до ветеринара, попросила: "Подивіться, якої він породи. Здається, мені замість йорка підсунули дворнягу". Він каже: "Є 150 підвидів цієї породи. Ваш Кукі — чистокровний йорк".
Письменниця наливає м'ятного чаю. З холодильника дістає йогуртовий торт.
Кукі стає на задні лапки, принюхується.
— Він усе їсть із моїх рук. Любить солоні огірки і чорний чай із лимоном.
2 
1
Коментарі
4