42-річний вінничанин Андрій Пістолькорс п"ять років виготовляє військово-історичні мініатюри. Навчився у приятеля Владислава Булгакова.
— У місті тільки дві людини з таким хобі: мій учитель і я, — розповідає Андрій російською. Запрошує на кухню, пропонує каву.
На столі у пластмасовій коробці із зеленою рідиною плаває прямокутна мідна пластинка.
— Пробую, яким вийде новий малюнок, — говорить чоловік. — Оце буде малий герб Вінниці, — показує на невелику деталь. — Виготовити значок чи брелок нескладно. А з великим гербом Вінниці кілька місяців провозився. Такої роботи немає в жодному місті України.
Андрій вирізає з журналу кольорове зображення герба, кладе його на мідну пластину. Накриває аркушем паперу. Кілька разів проводить зверху нагрітою праскою, притискає. Зображення відбивається на пластинці. Кладе його в резервуар.
Говорить, що відлив на кухні сотні фігурок із металу. Тепер замовляє лиття в ювелірній майстерні.
— Коли готова модель, можна зробити фігурку з будь-якого металу: золота, срібла, платини, — пояснює Пістолькорс. — Чи то лицаря, чи то солдатика, чи пірата. Головне — придумати зображення і точно відтворити його. Кілька місяців сидів над замовленням одного колекціонера. Він попросив сценку з кінофільму "Володар перснів": на гнома Бароміра наступають орки з гоблінами.
Рябий кіт на ліжку, побачивши нас, ліниво потягується.
— Це наш Корсік Другий, — каже Андрій Борисович. — Скорочено від Пістолькорс. Перший кіт випав із вікна, не знайшли.
Андрій Борисович — нащадок шведського дворянського роду в 13-му коліні. Його предок Йоран Олафсон Скот мав титул, герб і землі.
— 22 лютого 1645 року предок отримав прізвище Пістолькорс, — розповідає вінничанин. — У перекладі воно означає "хрест із пістолів". Предок 1631-го, під час 30-літньої війни в битві при Брейтенфельді, пістолем вибив зброю з рук німецького офіцера, який цілився у шведського короля Густава ІІ Адольфа. Нове прізвище і титул Йоранові дарувала королева Крістіна, донька Густава. Монарх загинув 1632-го.
На фамільному гербі зображені два схрещені пістолі на червоному тлі. Знизу — стрічка з гаслом: "Завжди незмінна вірність".
Свій родовід Андрій Пістолькорс вивчав сім років. Зацікавився 1988-го, коли прочитав записки діда Сергія.
— Нас у світі близько трьох десятків, — розказує. — Родичі живуть у Швеції, Канаді, Німеччині, Англії, Росії.
Дружина Вікторія, 46 років, працює секретарем заступника міського голови.
Нас у світі майже три десятки
— Про предків Андрій розповів, коли тільки почали зустрічатися, — згадує жінка. — Приємно почуватися частиною такої родини. Але мене переповнює інша гордість за чоловіка, бо не кожен може такі фігурки зробити.
Пара побралася 11 років тому.
1965, 9 грудня — Андрій Пістолькорс народився у Вінниці
1983 — піcля закінчення школи N4 рік працював слюсарем на заводі цивільної авіації
1984–1986 — служив у війську
1988 — почав вивчати родовід
1991, 22 лютого — зустрівся у Санкт-Петербурзі з англійськими нащадками роду Пістолькорс
1997, 22 березня — одружився з Вікторією Бобровник
2002 — захопився виготовленням військової мініатюри
3 
1
Коментарі
2