четвер, 06 березня 2008 16:19

Колишня наркоманка вийшла заміж за міліціонера

Автор: фото: Валентина ІЩЕНКО
  Людмила Горюн та її чоловік Олександр Колєсніков з Полтави разом із дітьми — 2-річною Яною і півторарічним Самуїлом. Праворуч стоїть син Людмили від попереднього шлюбу Олег
Людмила Горюн та її чоловік Олександр Колєсніков з Полтави разом із дітьми — 2-річною Яною і півторарічним Самуїлом. Праворуч стоїть син Людмили від попереднього шлюбу Олег

"Вона сиділа по тюрмах, а він її все чекав. Видно ж, любив дуже", — каже Олена Осадчук про свою молодшу сестру Людмилу та її чоловіка.

36-річна Людмила Горюн із Полтави 15 років була наркоманкою. Потім одружилася з колишнім міліціонером Олександром Колєсніковим і народила йому двох дітей. Яна, якій два роки і сім місяців, спить у ліжечку. Півторарічний Самуїл проситься на руки до матері.

— Ось тут ми й тіснимося, — показує Людмила кімнатку площею в 20 "квадратів". На столі лежить Біблія. — У другій половині будинку живе чоловікова бабуся. Старший син Олежка зараз у школі. В мене його відібрали, коли була наркоманкою.

Людмила жила з батьками та трьома сестрами у селі Затурино Полтавського району. У 15 років почала колотися. Друзі навчили готувати наркотик із макових головок.

— Коли вперше вкололася, погано було, почала ригати. А вони кажуть: "То поначалу так. Скоро привикнеш, і буде класно". Варили ту ширку, наче борщ, добавляючи різні розчинники. Було, закриємося з сестрами в кухні й матір не впускаємо. А раз батько відібрав у нас те вариво, так по всій вулиці за ним із ножем ганялися, а він від нас ховався, — згадує жінка.

Її батько Григорій Горюн працював кранівником на цегляному заводі в Полтаві, мати Алла — куховарила в кафе готелю "Турист". Всі четверо їхніх доньок стали наркоманками.

— Мама дуже нас любила, гордилася, що такі красиві й слухняні. А тоді стала лісом додому ходити. Бо соромно було перед односельцями, — схлипує Людмила. — Я почала красти її любимі хрустальні вази, щоб продати. А тоді ми з сестрами перебралися в заброшену халупку. А мати пішла з дому. І досі не знаємо, чи жива. Батько помер через рік.

Людмила була двічі засуджена умовно, ще двічі сиділа у виправних колоніях. За добру поведінку її звільняли достроково. Від наркомана Сергія Іванова з сусіднього села Крутий Берег народила сина Олега.

У жовтні 1995-го Олександр Колєсніков прийшов працювати у відділ боротьби з кишеньковими крадіжками. У квітні 1998-го Людмила з сестрами святкувала своє звільнення: за вкрадені на базарі гроші накупили пива й шашликів.

— А тут саме Саша з колегою проходив, — згадує жінка.

— Старший інспектор хотів узнати, що вони празнують, — каже 35-річний Олександр. — Люда почала розказувати, що в СІЗО був час подумати над життям, що не знає, де її матір, і сина вже давно не бачила. Казала так просто й щиро. Мене це якось тронуло. Я зрозумів, що вона добра й гарна.

Він почав навідуватися до жінки в Затурино.

— Я не могла зрозуміти, що він у мені знайшов. Бо сам ні пив, ні курив, — дивується Людмила.

Начальник поставив Олександра перед вибором — робота або любов. Він написав заяву про звільнення.

— Думаю, ну зароблю я тут якусь пенсію. А життя — одне. І воно мене тягне до неї, — каже Колєсніков. — Вона продовжувала колотися й пити, тільки скривала від мене.

Олександр писав їй у колонії листи та надсилав гроші. Сам не приїжджав.

— На Восьме березня такі посилки присилав, що аж жінки з охорони заздрили — коробки цукерок із коньяком, банки згущонки і откритки з любовними віршами. Я їх досі зберігаю, — Людмила дістає пакунок і зачитує вірші з листівок чоловіка.

Після останнього терміну Олександр відвіз жінку в християнсько-реабілітаційний центр у місто Буча на Київщині. Почав відвідувати богослужіння в церкві євангелістів "Нове життя". 2004 року вони одружилися.

Колєсніков допоміг дружині відновити материнські права на Олега. Нині хлопець навчається у сьомому класі полтавської школи N12.

Олександр ремонтує взуття в приватній майстерні. На місяць заробляє до 1,5 тис. грн. Людмила отримує 500 грн на дітей.

— Ніколи не чула, щоб вони сварилися, — говорить про Колєснікових їхня сусідка вчителька Людмила Лембірко, 43 роки. — Живуть собі, любляться й діток глядять. І не віриться, що іншими були.

Зараз ви читаєте новину «Колишня наркоманка вийшла заміж за міліціонера». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути