"За місяць після переїзду завагітніла"

 

32-річна Валентина Зайченко з Полтави півтора року живе в містечку Беасайн у Країні Басків (автономія в Іспанії. — ГПУ). Із майбутнім чоловіком 42-річним Хосе Хав'єром познайомилася в соцмережі.

— Спочатку переписувалися. Іспанську знала на розмовному рівні. Моя мама 10 років живе в Іспанії, я там бувала. Хосе кілька разів приїжджав в Україну, разом подорожували. Через рік запросив до себе. За місяць після переїзду завагітніла, — говорить Валентина.

Хосе Хав'єр працює в міжнародній компанії з виробництва швидкісних потягів. Живуть у 4-кімнатній квартирі. Синові Якову зараз 11 місяців.

— Не мала офіційних документів, щоб стати на облік у лі­карню. Була в Іспанії як тури­ст.

Віза відкрита на 90 днів. Та вагітні іноземки мають право бути під наглядом лікаря безкоштовно. Відшкодовувати витрати повинна українська страхова компанія. Я ж отримала право на проживання в Іспанії, коли оформила громадянський шлюб. Чекати картку резидента (дає право на проживання без громадянства. — ГПУ) потрібно три місяці. Чоловік працює і сплачує податки. Тому я безплатно ходила на консультації, УЗД, на курси для вагітних при поліклініці, робила аналізи, отримувала деякі медикаменти.

Для туристів пологи коштують від 2 до 6 тис. євро. Кесарів розтин — найдорожчий.

— У лікарнях немає специфічного запаху. Ти ніби в офісі з помаранчевими стінами, у коридорах грає музика, — продовжує Валентина. — Черги електрон­ні. У лікаря в комп'ютері є список зареєстрованих пацієнтів на сьогодні. Він запрошує за іменем.

Лікар попередила, що на пологах разом зі мною має бути близька людина — чоловік, мама, сестра. Я була з Хосе.

У день пологів мене обстежили й поклали в палату вдвох із чоловіком. З вікна було видно гори. Можна вмикнути музику чи приймати ванну-джакузі для полегшення болю. Я цього не робила, бо вкололи епідуральну анестезію (знеболювальне, вводять у хребет. — ГПУ). До пологів спілкувалася в інтернеті з мамою, подругами. Чоловік поруч робив фотки.

До лікарні взяла халат, капці й речі дитині на виписку. Підгузки, вологі серветки, одяг немовляті забезпечила лікарня. Постіль на ліжках мами й дитини міняють щодня.

Перед входом у палату — дезінфікуючі засоби для рук. Щодня видають рушники. На першому поверсі є кафе й ресторан для відвідувачів, автомати з їжею, водою. Мене годували тричі на день.

У палаті душ, туалет. Телевізори були платні — мали купити картку. Але нам було не до того.

Після народження сина мене перевели в іншу палату. За шторкою була сусідка з немовлям. Біля мого ліжка стояло розкладне крісло. На ньому вночі спали чоловік із сином. Малий не хотів бути в ліжечку, а в тата на руках заспокоївся. Біля мого ліжка були спеціальні кнопки — виключати світло, піднімати й опускати спинку ліжка і виклик медсестри.

Із пологового виписали за два дні.

— Мій Яків уже отримав паспорт громадянина Іспанії, — каже Валентина. — Народження в Іспанії автоматично не дає громадянства. Але отримати його можна за спрощеною процедурою. Та мій син — громадянин Іспанії, бо його батько міс­цевий.

400 євро становить мінімальна разова виплата на дитину в Іспанії. Вона може бути вища, але не більш як 800 євро. Нараховують залежно від доходів батьків. Дитячий візок зі змінними сидіннями й автокріслом коштує від 200 до 1500 євро.

Є автомати зі свіжим молоком

— Подобається, як виглядають жінки, старші за 60 років. Із макіяжем, на підборах, носять сумочки в тон. Деякі — з модними зачісками, коли вибриті скроні, різнокольорові пасма. Із подругами часто ходять у кафе випити кави. Компанія із 90-річних бабусь може сидіти в барі за вином, — розповідає Валентина Зайченко.

— В Іспанії є автомати зі свіжим молоком, — додає. — Укинув монети, автомат наливає в пляшку.

×