— З війни повернувся живий та здоровий, а вдома ледь не загинув. Скільком людям у селі дерева обпилював, злічити важко. І все благополучно обходилось. А цього разу така біда, — каже 51-річна Ольга Налізько із села Свічкареве Кобеляцького району Полтавщини.
Її син 32-річний Євген впав з горіха під час відпустки із зони АТО. Має роздроблені третій і четвертий хребці, ушкоджений грудний відділ, забій серця, травмовані руки. Зробили чотири операції. Попереду тривалий курс лікування та реабілітації.
– 19 березня Женя приїхав додому у відпустку. За 10 днів їхню бригаду мали відправляти під Волноваху, — розповідає Ольга Михайлівна. — Вранці вирішив обпиляти старий горіх, бо гілки лягали прямо на кришу. Боялися, щоб не позривало шифер. Тільки заліз, посковзнувся на гілці та впав з 8-метрової висоти. Все було на очах дружини Тані та батька. Вони відразу викликали "швидку".
Євгена мобілізували у серпні торік. Служив у 92-й аеромобільній бригаді. Відвозив боєприпаси на третю лінію оборони. Доти працював будівельником у Полтаві.
— На лікування сина витратили більше 30 тисяч гривень. Залізли в борги. Багато напозичалися у родичів, знайомих. Волонтери купили для Євгена спеціальний матрац, щоб не було пролежнів, інвалідний візок. Чотири місяці не встає з ліжка. Не відчуває тіла нижче грудей. Два тижні тому Женю переправили у львівський госпіталь. Доглядати його їздимо за 800 кілометрів, — говорить мати.
Дружина Тетяна — безробітна. Мають сина 8-річного Кирила.
— У 2 роки в онука виявили проблеми з жовчним міхуром. Таня покинула роботу, щоб займатися дитиною. Родину забезпечував Женя. Має золоті руки. Навіть зараз без діла сидіти не може. Знайшов в інтернеті спосіб, за допомогою якого рубатиме дрова, коли повернеться додому. Сварю його. Кажу: не про дрова маєш думати, а як встати на ноги.
Перерахувати гроші на реабілітацію Євгена можна на картку Приватбанку №5168 7572 6985 7175. Отримувач: Налізько Євген Олексійович.
2 
1
Коментарі