середа, 26 грудня 2007 14:40

Леся Козленко дарує хату багатодітній матері

Автор: фото: Олена ВЛАСОВА
  Леся Козленко з міста Дубно на Рівненщині прочитала в ”ГПУ” історію тернополянки Ірини Гром’як, яка втекла з дітьми від чоловка. Жінка не має де жити. Леся Козленко пропонує їй свою стару хату в селі Стовпець на Рівненщині. Біля будинку є гектар землі
Леся Козленко з міста Дубно на Рівненщині прочитала в ”ГПУ” історію тернополянки Ірини Гром’як, яка втекла з дітьми від чоловка. Жінка не має де жити. Леся Козленко пропонує їй свою стару хату в селі Стовпець на Рівненщині. Біля будинку є гектар землі

58-річна Леся Козленко з міста Дубно Рівненської області прочитала в "ГПУ" історію Ірини Гром"як із Тернопільщини. Жінка з 10 дітьми втекла від чоловіка, який бив її. Леся пропонує Ірині свій старий будинок у селі Стовпець на Рівненщині.

Леся Петрівна готує вечерю і слідкує за пральною машинкою, що вмонтована поряд із мийкою.

— Часом вона так сильно вібрує, що мушу сідати зверху. Через неї посуд трясеться, — пояснює жінка.

Леся Козленко — домогосподарка. Її чоловік Валентин колись був будівельником, нині отримує пенсію з інвалідності.

— З нами живуть наш син-слюсар Валентин. І онук Богдан, учиться в 11 класі. Круглий сирота, — зітхає вона.

68-річний Валентин Козленко пояснює, що їхня донька Світлана померла кілька років тому. Гасить цигарку в попільничці.

— У неї кишківник ріс швидше, ніж інші органи. Ми возили її на операції у Київ, але лікарі не змогли її врятувати. Світлані був 21 рік. За три роки помер зять Володимир, серце не витримало.

Подружжя має шестеро онуків та правнука.

— Четверо — від старшої доньки Наталі. Є онучка Соломія від доньки Вікторії. Вона живе з батьками у Празі. Ходить там у школу, — розповідає жінка. — Донька працює там касиром у супермаркеті. А зять Микола — будівельник. Виїхали до Чехії три роки тому.

Через рік Козленки переселилися до нового будинку.

Меблі є, подушки, ковдри. Посуд старенький

— Продали за 12 тисяч доларів однокімнатну квартиру й купили велику стару хату. Провели газ, воду й електрику.

Багатодітній матері з Тернопільщини Ірині Гром"як жінка пропонує свою хату в селі Стовпець, за 30 км від Дубна.

— Хатка старенька. У ній давно ніхто не живе. Я допоможу зробити ремонт, побілю стіни, стелю, — пропонує жінка. — Головне, щоб Ірині сподобалося.

Обіцяє подарувати гостям мішок картоплі, одяг, дрова.

— У мене там і бібліотека є — 600 книг. Ми з чоловіком 12 років виписували їх поштою, — каже жінка. — Я завжди мріяла жити в місті. Роботи не боюсь, але не терплю сільських пліток. Ну, кому яке діло, що я до храму прийшла в старому пальто?

Запитую, чи дозволяють діти дарувати хату чужим людям.

— У Стовпці живе моя донька Наталя Кононюк із чоловіком, дітьми та правнуком Вадимом. Вона їм допоможе. А сільський голова, може, дістане Ірині корову та кілька курок, — запевняє жінка.

Додає, що біля хати є 40 соток городу і ще 60 — через дорогу. Весною саджали там буряки і картоплю.

У Стовпці 39-річна Наталя, донька Лесі Козленко, розказує, що хата стоїть біля самого поля. Надягає фіолетову куртку з капюшоном і чоботи. Дітям вмикає диснеївські мультфільми, зачиняє двері й веде полем.

— Хай краще добрі люди оселяться, ніж хулігани спалять. Буває, тут збираються пияки, діти граються. Можуть вікна побити, цеглу або картоплю покрасти, — каже Наталя.

Показує порожній хлів, виноградну альтанку, сарайчики на подвір"ї. На хаті облупилася штукатурка, дах поріс мохом. Шибки у вікнах забиті дошками.

— Меблі є, подушки, ковдри. Посуд старенький, але хороший, — веде далі жінка. — Та немає газу й води. Криницю засипало, бо мама приїжджає сюди лише весною та влітку — город доглядати.

Наталя пропонує опалювати хату грубкою.

— Дерев тут повно. У сарайчику старі запаси залишилися, —  роззирається довкола. — Землі теж бери, скільки хочеш. Тільки оброби.

Наталі Кононюк подобається в Стовпці.

— Мені спокійніше в селі, — говорить Кононюк. — Я не розумію райцентру — там хулігани, рок-фестивалі, міні-спідниці.

Її 11-річний син Андрій навчається в Дубно в художній школі. Щодня їздить туди після уроків.

— Добре розумію Ірину. Мій перший чоловік теж мав тяжкий характер. Я теж взяла найстаршу Оленку й Андрія і розлучилася. Я потім вийшла заміж удруге, — каже вона.

Від шлюбу з Олександром Кононюком Наталя має доньок Ірину, 7 років, та на два роки меншу Богдану.


1949, 25 листопада — Леся Кононюк народилася в с. Комарівка Дубенського району Рівненщини

1966 — працює на будівництві в Голій Пристані, Херсонський район

1967 — зустріла на будівництві Валентина Козленка, одружилися

1968 — народилася донька Наталя; за рік з"явився на світ син Артур; через два роки — донька Світлана, ще за 12 — Вікторія

1980 — Козленки переїхали до міста Дубно

1985 — народився син Валентин

1992 — померла Світлана; її чоловік помер за три роки потому  

2004 — донька Вікторія з чоловіком виїхала до Праги

2005 — Козленки продали квартиру й купили в Дубно хату

Зараз ви читаєте новину «Леся Козленко дарує хату багатодітній матері». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути