"Моя донька Ніна розлучилася, — починає лист 58-річна Ольга Іванівна з Рівного. — Із чоловіком прожили у шлюбі 12 років, мають доньку. Ніна терпляча. Ніколи не розповідала, що в її сім'ї проблеми, завжди жаліла нас. Вітя пив, гуляв, бився. Додому не приносив зарплату. Напозичав по друзях і сусідах 20 тисяч гривень. Рік минув після розлучення, а він досі її дістає. Не дає знайомитися з іншими чоловіками. А я так хочу, щоб вона була щасливою".
Лист коментує столичний біоенергетик Мирослав Олійник, 44 роки. Із конверта дістає фотографію. На ній Ніна з донькою Іванною і колишнім чоловіком Віктором.
— У Ніниному житті буде ще два чоловіка, — Мирослав Іванович проводить рукою по знімку. — Незабаром вона постане перед вибором. Весілля не буде. Просто розпишуться в загсі. Подружжя житиме в щасті та злагоді. Колишній чоловік ще з'являтиметься в її житті, але скоро знайде жінку, буде в неї жити.
"Сусідка зурочила мого чоловіка, — пише 40-річна Катерина Василівна з міста Бровари Київської області. — Він перестав спати вночі. Апетиту не має. Сусідці Свєті він ще в молодості подобався. Але на танцях він зі мною познайомився. Через півроку мене засватав. Я пішла в невістки. З усіма сусідами здружилася, але Свєта зі мною з самого початку не говорить. На наше подвір'я постійно щось підкидає. Два місяці тому знайшла мішечок із льоном на городі. Я його руками не чіпала. Спалила на тому ж місці. Чоловік там буряк проривав. Після того спина почала боліти, мучить задишка".
— Свіжий льон — це життя, — пояснює біоенергетик. — На сушеному льоні, як і на будь-якій траві, можуть робити порчу. Людина після того всихає, як трава. Може хворіти, втрачати слух і зір. Зверніться до цілителів, аби вони зняли з чоловіка вроки. Читайте "Отче наш" і сходіть до сповіді. Людина, яка робить подібні речі, найбільше шкодить собі. Будь-який пристріт або закляття повернуться творцеві сторицею. Сусідка до мішка з льоном відношення не має. Це зробила літня жінка.
"Ми живемо у дворі своїх покійних батьків, — пише львів'янин Олег, 55 років. — Хату розібрали. На її місці висадили сад. Поряд побудували дім. Нам щось заважає жити нормально. Не везе з живністю, самі часто хворіємо. Я боюся лишатися вдома сам. На горищі щось постійно стукає і гупає".
У конверт вкладає фото будинку з білої цегли. Мирослав Іванович тримає над нею руки.
— Негативної енергетики у вашому будинку не бачу. На горищі може бешкетувати домовик. На нього за це не варто злитися. Краще покладіть кілька цукерок або сухофруктів. Аби в хаті жилося краще, обсійте своє подвір'я свяченим маком, будинок покропіть свяченою водою. Коли повертаєтеся додому з ринку чи роботи, роззувайтеся і залишайте взуття перед порогом. Чоботи витріть вологою ганчіркою або помийте під проточною водою. На взутті ми приносимо у дім сварки.
"Сина Валерія з хати вигнала невістка, — розповідає в листі чернігівка Валентина Григорівна, 49 років. — Після університету він переїхав жити до тітки в Нововолинськ. Там познайомився з Оксаною. Вона вже була розлучена. Два роки зустрічалися. Оксана заміж іти не хотіла, але гроші з Валєри тягнула. Потім одружилися, стали жити разом. Але сина невістка мала ні за що. Він і їсти готував, і стірав, і город обробляв. Вона цілими днями спала. Торік у червні в них народилася донечка Віка. Валєра за нею від народження доглядав. Але Оксані все почало не подобатися. Після Нового року викинула Валєрині речі з хати. Із донькою йому жінка забороняє бачитися. Син почав курити, схуд — самі кістки і шкіра".
— Валерій і Оксана ще кілька разів будуть сходитися, але жити разом не зможуть. Чоловік зустріне іншу жінку. Від неї матиме ще двох дітей. Із дочкою Оксана йому дозволить бачитися. Вони залишаться друзями.
2 
1
Коментарі
1