— Ми з Донбасу виїхали не тому, що там нудно жилося. А тому, що нас там убивали. Я брав участь у протидії окупантам у квітні 2014-го. Ми воювали, але ніхто не розповідає про патріотів-українців, які проявляли себе як герої. Всі списки активістів дістались сепаратистам. Донбас був проданий. Люди прийняли російських окупантів мовчки. Ніхто не виходив на вулиці. На Донбасі проводили штучні акції з триколорами. Ганяли силою переляканих держслужбовців, учителів, шахтарів. Місцеві вклякли — не знали, що робити. 95 відсотків тих, хто виїхав, — патріоти. Лишатись там було небезпечно, — каже Костянтин Ільченко, 57 років. Він — командир взводу 57-ї бригади. Розробляє програму будівництва житла для переселенців у Сіверськодонецьку Луганської області.
Які найбільші проблеми переселенців?
— Нас назвали внутрішньо переміщеними особами. Як правозахисник скажу, що ні в українському законодавстві, ні в міжнародному ми з таким терміном не є постраждалими. Ми просто внутрішні мігранти. Влада так зробила, ніби нам не потрібні пільги чи особливий статус. З цього і починається проблема. Не можемо поскаржитись у міжнародні суди. Ми ж не біженці. Ми — ніхто.
Як це впливає на тих, хто виїхав?
— Руйнівна проблема — це ставлення суспільства. Завдяки владі, більшість нас ненавидить. Бо нібито це ми відкрили кордон і не кидалися під російські танки. Це розділяє націю на шляхетних українців та нешляхетних. Я — російськомовна людина. У моєму взводі в розвідці 40 відсотків людей із Донбасу та Криму. Так що, ми — не патріоти? Дошкуляє неможливість працевлаштуватися. Якщо ти з Донбасу — на тебе дивляться, як на прокаженого. Навіть розмовляти не хочуть.
Де живуть переміщені?
— Хто де зміг прилаштуватися, так і живуть. Хтось під парканом, хтось у дитячих садках. Для розвитку окупованих територій Кабмін зарезервував 10 мільярдів. Ми ще нічого не звільнили, а гроші лежать. А сотні тисяч біженців — громадян України — потребують допомоги.
Чи є програми для забезпечення переселенців житлом?
— Коли ми стояли в Зайцевому Донецької області, я мав змогу поспілкуватись із місцевими депутатами. Більшість із них не знають, як виділяють гроші для будівництва житла. Це здивувало, бо багато організацій займаються проблемами переселенців. Написати програму будівництва коштує десятки тисяч доларів. Організації, які живуть за рахунок грантів, кажуть: це європейські розцінки. Хлопці воюють. На війні можна померти з голоду, загинути, замерзнути. А тут треба десятки тисяч доларів, щоб вони щось там написали.
Коли збудують житло для переселенців у Сіверськодонецьку?
— Міська рада погодилась надати землю в місті. Зараз узгоджуємо програму з органами влади.
Скільки будинків зведуть?
— Для переселенців потрібно побудувати більше 150 тисяч квадратних метрів житла. Перша черга за пілотним проектом — будинки на 14 тисяч "квадратів". Це — чотири п'ятиповерхівки. За швейцарською енергозберігаючою технологією їх можна завершити за п'ять місяців. Передбачається забезпечити соціальним житлом 11 738 сімей, постраждалих від військових дій, на Донбасі та учасників АТО.
3 
1
Коментарі