12-річний Олег Раєвський із Вінниці зібрав на різдвяні свята 2 тис. 338 грн. Каже, найбільше давали, коли засівав — 30–50 гривень, якщо заходив до дому перший.
— Торік наколядував із двоюрідним братом Василем 3 тис. грн. Гроші поділили навпіл. Купив новий телефон та черевики, — говорить Олег. — Мрію про планшет. Закачаю туди підручники. Набридло носити в школу важкий портфель.
Уперше хлопці пішли колядувати позаторік. Костюми дала тітка — організатор художньої самодіяльності в будинку культури.
— Зараз самі видумуємо, як одягтися. Достатньо обмотатися старою хуткою, розмалювати щоки. З собою маємо дзвіночок. Без попередження краще не співати. Тому дзвонимо і питаємо, чи люди згодні послухати колядку. З братом придумали сценку. Я вбираюся у дівочий наряд, брат — у костюм Баби Яги. Обіцяємо відігнати з дому все зле й недобре. У кінці даємо людям листівку, яку зробили самі. Там написано: "У цій хаті були колядники, і за щедрість цього дому везтиме увесь рік". Людям таке подобається. Подарунки збираємо в пошитий із зеленої спідниці мішок. Де нам дають по 10 гривень, іншим колядникам по гривні чи дві.
Цьогоріч Олег одягнув материну спідницю та бабину закарпатську вовняну жилетку. Щоки хлопці розмалювали помадою.
— На колядки всі співають "Добрий вечір", коли щедрують — "Сивую зозуленьку". А ми на зимових канікулах ідемо в бібліотеку. Там у старих книжках шукаємо щось, чого ще не чули. Часто поряд із колядкою є ноти. Брат музикант, удома пробуємо відтворити мелодію або просимо допомогти вчительку з музичної школи.
Школярі починають колядувати з п'ятої вечора.
— Можна до десятої, пізніше двері не відчиняють. Із господарями одразу домовляємося, що вранці прийдемо посівати. Питаю, на котру годину краще. З собою ношу блокнот, записую, куди й коли треба прийти. Посівати треба ходити хлопцям окремо і старатися потрапити в будинок першими. Тоді можна більше заробити. Колядувати і щедрувати краще невеликими компаніями, бо люди бояться відчиняти. Та й дають мало — на всіх пляшку горілки, палку ковбаси і жменю цукерок. Іноді виносять іще "двадцятку".
Торік у районі Старого міста на хлопців напали старші колядники.
— Один вирвав торбу з рук і побіг, інший ударив брата по ногах. Він упав. Доки я його піднімав, ті повтікали. Тепер для цукерок підшиваю торбинку на підкладку куртки, гроші одразу витягаємо та складаємо в кишеню. В руках носимо лише мандарини та печиво.
1 
1
Коментарі