— "Газету по-українськи" виписую з 2006 року. Не пам'ятаю, де її вперше побачила. Сподобалася, бо дуже цікава. Передплачую на рік. Усі сторінки читаю від початку й до кінця. Часом навіть роботу покину, щоб хоч заголовки передивитися, — розповідає 76-річна Ольга Жук із села Малий Карашин Макарівського району Київської області.
Вона передплатила "Газету по-українськи", надіслала копію квитанції та за результатами розіграшу отримала мотокосу.
— Про виграш в газеті прочитала сама. Дуже зраділа. Більше ні в яких акціях участі не беру. Бо не вірю. Тільки в "Газеті по-українськи" розіграші чесні.
Ольга Федорівна живе сама. Чоловік Микола Андрійович помер 10 років тому. Доньки 49-річна Юлія та 37-річна Наталія живуть у Києві. Має трьох онуків і 10-місячну правнучку Сандру.
— Все життя працювала медсестрою у Срібнянській районній лікарні на Чернігівщині. Як чоловік помер, діти перевезли мене до Карашина, аби ближче було їздити. Маю тут хату й город. На грядках пораюся сама. Діти вихідними приїжджають допомогти. Великий город віддала сусідам. Вони його обробляють і мене не ображають, — каже Ольга Федорівна. — Я в них молоко беру — 20 гривень за три літри. Дуже люблю макарони з молоком. Днями взяла два кілограми домашнього сиру на 96 гривень. Діти допомагають грішми, бо заробила малу пенсію. З травня 50 гривень добавили, то маю 1368 гривень.
— Подарунком тішуся. Сама косити не можу. А двір як заросте, то аж ворота не відкриваються. Сусід у мене добрий. Він мені косить, і вже й собі разом. Іншому сусідові похвасталася виграшем. Він теж передплатить газету і відправить квитанцію на розіграш.
1 
1
Коментарі