"Доньці Ірині 36 років, а вона досі не заміжня, — пише Ольга з Черкащини. — Дуже переживаю, що донька не має сім'ї. Підозрюю, що на неї хтось міг накласти порчу".
Листи коментує столичний біоенергетик Мирослав Олійник. Дістає з конверта паспортне фото дівчини. Вона має коротке кучеряве волосся, карі очі.
— Донька житиме у цивільному шлюбі з чоловіком, який на шість років за неї молодший. У 39 має шанс стати мамою. Їй протипоказано переривати вагітність. Аборт може стати причиною безпліддя.
"Першу дружину поховав 24 роки тому, другу — наприкінці серпня, — пише 63-річний Віктор Олександрович із Житомирщини. — Моя Наташа померла 1992 року внаслідок ускладнення від запалення легень. Сам піднімав на ноги трьох дітей. Щоб встигати на роботу, прокидався о 6-й ранку. Всіх збирав до садка і школи. Коли менший вступив до університету, почав більше уваги звертати на жінок. Познайомився з Оленкою. Ми сім років прожили в щасливому шлюбі. Але півроку тому в неї виявили рак. Якби ми трохи раніше звернулися до лікаря, змогли б її спасти. Діти мене підтримують, а я не знаю, як жити далі".
Біоенергетик дістає з конверта фото Віктора й Олени. Вони сидять на дивані. Обоє світло-русі. Чоловік тримає на руках білого кота.
— Не намагайтеся топити біль в алкоголі. Хоча б півроку краще пожити з сім'єю когось із дітей. Розраду шукайте в спілкуванні з онуками. Вам запропонують долучитися до волонтерського руху, який підтримує хлопців в АТО. Ваш досвід і руки дуже знадобляться. Цілодобова зайнятість відволікатиме від думок про втрату.
"Живемо в хаті чоловіка вже 28 років, — пише Наталія із Рівного. — Я, чоловік і донька часто хворіємо. Донька не заміжня. Не має ні роботи, ні здоров'я. Недуги не відступають від неї з дитинства. Всі гроші йдуть на ліки, а результату нема. Може, проблема в оселі? Хіба буває таке, щоб у сім'ї всі хворіли так серйозно? Я вже три місяці на лікарняному".
Надсилає фото з чоловіком Ігорем і донькою Катериною. Біоенергетик кладе на знімок правицю, заплющує очі.
— Спробуйте на деякий час виїхати за межі дому. Якщо причина в оселі, ви відчуєте покращення, поки не ночуватимете у цих стінах. Тоді не роздумуючи виставляйте житло на продаж і шукайте для себе нове. Не бачу втручання в ауру вашої сім'ї зі сторони родичів чи сусідів. Але застій негативної енергії в домі є.
"Син 23 роки прожив у шлюбі з невісткою, доки до сім'ї не прив'язалася розлучниця, — пише вінничанка Світлана Володимирівна, 67 років. — Має своїх двоє дорослих дітей. Чого їй бракувало? Відбила сина у законної дружини. Після розлучення живуть в одному будинку, який розділили навпіл. Недавно син поїхав у Польщу на заробітки".
Біоенергетик дістає з конверта фото сина Івана й невістки Ірини. Обоє кароокі, у жінки коричнева родима пляма на підборідді.
— Син із розлучницею не житиме. На заробітках зустріне іншу жінку. Невістка теж приведе до хати нового чоловіка. Через це між колишнім подружжям може виникнути конфлікт. Нова невістка вас не влаштовуватиме. Але не варто про це щодня нагадувати сину. Змиріться з його вибором.
"Син повернувся з АТО і почав пити по-чорному, — пише 50-річна Оксана Владиславівна з Івано-Франківщини. — Каже, що він в депресії, роботу шукати не хоче. Планує через пару місяців знову їхати в АТО. Хоче на контракт. Я прошу його цього не робити, але він каже: "Ви мене тут щодня нагружаєте. Мені там легше". Я ледь дочекалася його вдома. Дякую Богові, що вернувся живим. Але це п'янство більше не можу терпіти".
Надсилає фото сина. Він у камуфляжі, червонощокий. Поруч — два побратими. За спиною — бліндаж.
— Син піде у військо на контракт. Вам доведеться змиритися. Інакше із запоїв не виходитиме. З Донбасу привезе невістку. Через два роки бачу у вашій сім'ї поповнення.
"Доньці Світлані 20 років, — починає листа Тетяна Іванівна з Волині. — Вона полюбила однолітка Андрія, але він її дуже образив. Після цього перестала довіряти хлопцям. Навчається на двох факультетах. Усього хоче добитися сама, дуже наполеглива. Щоб заробити на життя, навчилася стригти й робити манікюр. Недавно поїхала вчитися у Польщу в Люблінську політехніку. Переживаю, чи треба була їй та Польща. Може, свою долю має зустріти тут".
— Не тримайте доньку вдома. Їй нецікаво з однолітками, які живуть по сусідству. Закінчить магістратуру в Польщі і сама вирішить, де їй працювати далі. Скоро повернеться додому в парі. Варто уважніше придивитися до зятя-поляка. Якщо погодиться на шлюб, житимуть разом до золотого весілля.
3 
1
Коментарі