середа, 12 грудня 2012 05:00

Півмільйона доларів коштує стіл від Катерини ІІ

Автор: фото: Сергій Старостенко
  Дівчина тримає шаблю Данила Апостола, гетьмана Війська Запорозького, під час Великого антикварного салону в столичному ”Мистецькому арсеналі”. До цього шаблю зберігали в Миргородському музеї на Полтавщині. Праворуч портрет гетьмана Данила Апостола
Дівчина тримає шаблю Данила Апостола, гетьмана Війська Запорозького, під час Великого антикварного салону в столичному ”Мистецькому арсеналі”. До цього шаблю зберігали в Миргородському музеї на Полтавщині. Праворуч портрет гетьмана Данила Апостола

— Глянь, портрет Сталіна, а навпроти царь-батюшка. Де б вони ще зустрілися? — біля стенду з порцеляновими балеринами розмовляють відвідувачки столичного "Мистецького Арсеналу". 5 грудня тут відкрився Великий антикварний салон.

Володимир Недяк виставив кілька картин, ікони та церковні книжки. Пропонує своє видання про козацтво, за яке отримав Шевченківську премію. Тепер продає книжку за 3 тис. грн.

— Це одна з найдорожчих українських книжок. Продаю вже п'яту тисячу тиражу. Колись мені приснився ангел і сказав, що продам 36 тисяч. За ці гроші збудую музейний комплекс у селі Вереміївка на Чернігівщині. Недавно купив 12 вітряків. Дружина каже: "Он твоя "бентлі" крутиться", — каже Володимир Недяк. — Антикваріатом в Україні багатії почали цікавитися в кінці 1990-х. Тоді Миколу Пимоненка можна було купити за 3-4 тисячі доларів. Зараз він 50 коштує, а то й 100 тисяч. Перш, ніж віддати річ у чужі руки, на цілу ніч біля ліжка ставлю або днями в кабінеті дивлюся. Шукаю причини, щоб не продавати. Зазвичай лишаю. Але коли наступає скрута, знову виставляю на продаж.

Серед антикваріату найдорожчими вважають картини та ювелірні прикраси. У ціну включають не лише ім'я художника, а й експертні оцінки. Одна коштує від $1,5 тис.

— Навіть якщо нема сумнівів в оригінальності, треба мати два-три паспорти. От зараз у мене є роботи Малевича "Місячна ніч". У 16 років він скопіював її з роботи Айвазовського. Позаду картини стоїть підпис "К. Малевич". Також є спогади художника про цю роботу. Розміри сходяться. Але все одно я мусив запросити трьох мистецтвознавців. Коли Дмитро Горбачов її подивився, сказав: "Це сенсація". У другого мистецтвознавця — жінки — серце ледь не стало. Півгодини корвалолом її відпоював. Купив Малевича на блошиному ринку в Києві за 50 гривень. Поставив під броньоване скло у Вереміївці. Люди приїжджають і дивляться на неї як на "Джоконду" в Луврі.

Тепер ця картина коштує від $50 млн.

Шоумен 44-річний Антін Мухарський на виставку прийшов з батьком. Співак у старовинній картатій краватці, яку взяв у батька, коли ходив у школу. Узутий у хромовані чоботи з масивною підошвою. Це німецьке пожежне взуття 1970-х. Антін Мухарський колекціонує український наївний живопис. Має понад 1,5 тисячі робіт, які називає "сільським гламуром".

— Більшість людей, які цікавляться сільським гламуром, іноземці. Швейцарці, голландці, німці. Наші люди, які в дитинстві бачили ці картини в бабусі на стінах — ні. Має змінитися покоління. Тоді зрозуміють, наскільки це красиво і по-українськи.

На стіні двома рядами розвішані чорно-білі гравюри. На одній чудовисько стоїть на купі сміття. Під нею лежить жіноче тіло в дірках, наче сир. Крізь них бігають миші.

— Ми представляємо оригінальні літографії Сальвадора Далі, — розповідає Марина Мураневич, директор київського салону "Візантія". — Усього їх 50 відбитків, це — 42-й. Серія називається "Комічні пісні Пантагрюеля", це — ілюстрації до книжки Рабле. Усі роботи мають сертифікати. Їх надав Барселонський приватний музей Далі. Приблизна оціночна вартість — 40 тисяч доларів за 25 гравюр. Це приватна колекція київського колекціонера. Гравюри кілька років тому були куплені в Барселоні, маємо навіть митні чеки. Далі любив насміхатися над гріхами. Висміював переважно чоловіче самолюбство, честолюбство, любування власним тілом. Ось бачимо на гравюрі — чоловік запеленаний, наче немовля.

До 21.00 відвідувачі розходяться. Біля стенду галеристи розливають вино. Дістають з-під скла антикварні коштовності. Одягають на руку по чотири персні, оздоблені коштовним камінням. Сміються, жартома погрожуючи одне одному антикварною шаблею.

— Тут 124 вида камня, — показує на стіл з різьбленими золоченими ніжками директор антикварного дому "Епоха" Федір Зернецький, 45 років. — На стільниці камінцями викладені братки, мушлі та орхідеї. Уральській малахіт, яшма, гірський кришталь — це каміння купували в усьому світі для Російської імперії. Катерина ІІ запросила кращих фахівців — італійців. Вони для Ермітажу робили п'ять столів. Тепер залишилися три в Ермітажі, а цей якимось чином звідти вискочив, після революції. Пройшов через шанованих людей і потрапив до нас. Як виставимо його на аукціон, коштуватиме десь півмільйона доларів.

Антикварний салон триватиме до 16 грудня. Ціна квитка — 50 грн.

Банк видає кредит під дорогі картини

— Художників, яких наші олігархи купують на закордонних аукціонах "Сотбіс" і "Крісті", в Україну навіть не завозять, — розповідає мистецтвознавець Артур Рудзицький. — Це невигідно, бо тут заплатять таку суму податків, яку виклали за картину. Колекціонери, які зберігають дорогі картини в Україні, зазвичай віддають їх в оренду музею. Знаю одного, який має і Малевича, і Далі, і Пікассо. У 1990-х на нього наїжджали, хотіли забрати колекцію. То він передав її в музей історії Києва. Буває, що колекціонери кладуть дорогі роботи в сейф банку. З умовою, що банк має право інколи вивішувати їх на своїх стінах. Дехто побоюється, що замість оригіналів потім повертають копії. Це неможливо. До роботи Пікассо, наприклад, йде пачка оригінальних документів і мільйонні страховки. Ніхто не візьметься підробляти. А з дешевшими роботами нема сенсу навіть зв'язуватися. Банк видає кредит під дорогі картини.

 

Зараз ви читаєте новину «Півмільйона доларів коштує стіл від Катерини ІІ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути