— Уперше побував у Польщі 1991 року, коли працював водієм пасажирського автобуса міжнародного рейсу. Тоді добре запам'ятав стадіон Варшави, торгівлю на вулиці й літаюче сміття до ночі. Ніколи б не повірив, що колись заїду у паркінг чи просто зайду в новий туалет. Тим більше, переїду жити в Польщу, яка так кардинально змінилася за ці роки, — каже російською далекобійник 48-річний Андрій Сироватський з Харкова. Став відомий після смертельної аварії поблизу міста Щецин. Там 9 червня зіштовхнулися та загорілися шість машин. Шестеро людей загинули. 16 — травмувалися. Чоловік із палаючих легковиків урятував двох жінок і двох дітей.
— Першим поїхав я. Підштовхнула до цього кроку економічна ситуація в Україні. Дружина працювала продавцем, але втратила роботу. Потім влаштувалася в косметичний салон. Та власниця закрила його.
2017-го дружина 37-річна Тетяна приїхала з 17-річною Олександрою та 6-річним Дмитром до міста Стшельце-Краєньске Любуського воєводства. А я на той момент втратив роботу. Знайти нову допомогло знання німецької. Влаштувався далекобійником на фірму, де потрібна була мова. Знаю чеську і мадярську. Маю сертифікати на перевезення європейського зразка.
Друзі помогли із житлом. Познайомили з поляком Артуром Грабаном. Він сам священик. Створив громадську організацію. Допомагає російськомовним іноземцям із роботою, житлом чи вирішує інші їхні проблеми. Поляк поселив у будинку доньки за символічну плату. Навіть поміг влаштувати моїх дітей у ліцей і дитсадок.
Спочатку дружина влаштувалася на роботу у магазині. Працювали багато. Було таке, що я приходив і завалювався спати. А вона вставала і йшла на роботу. Практично не бачилися.
Найкраще адаптувалися діти. За них хвилювався найбільше. Донька почала вільно говорити за півроку. А син ще раніше. З усієї родини польська мені дається найважче.
Тепер жінка не працює. А я їжджу рейсом Німеччина—Швеція. Працюю як поляки — п'ять днів на тиждень.
Перед від'їздом мав конкретну ціль: влаштувати життя своїх дітей. Для цього хочу отримати польське громадянство. Якщо мені в цьому допоможуть, зрадів би. Це важливо для сина і доньки.
Син цьогоріч іде в перший клас. Запропонували вчитися в музичній школі. У червні пройшов прослуховування. Та йому сказали, що доведеться платити за навчання понад 3 тисячі євро, якщо він не має документів, які б засвідчили, що він із польського роду. Старша донька за два роки закінчує школу. Вступатиме до вузу. Якби мала польський паспорт, мала б набагато більше привілеїв.
Хочу створити власний бізнес. По професії я інженер-механік. Добре розбираюся у машинах. Без громадянства не маю права купувати землю в Польщі. А хочу відкрити майстерню.
"Піднявся і бачу голову та руку у вогні. Жінка згоріла заживо"
За порятунок чотирьох поляків у смертельній аварії Андрєві Сироватському вручили сертифікат на тижневий відпочинок на морі в Колобжезі. Маршал Любуського воєводства Ольґерд Ґеблєвич прохатиме президента Анджея Дуду надати українцеві польське громадянство.
— Друзі дзвонять: Андрюха, ти герой! Я ніяковію від почутого, — каже Андрій Сироватський. — Щодня аналізую обставини аварії. Міг теж згоріти.
Мене обігнала вантажівка і за 50 метрів сильно загальмувала. Аж сліди лишилися. За 2–3 секунди перед ним вибухнув легковик. Скоріш за все, у ньому стояла газова установка. Я схопив вогнегасник. Одною рукою гасив вогонь, іншою витягував жінку через вікно. У сусідній машині побачив, як рухаються подушки безпеки. Я до них. Двері заклинило. Вибив скло і через вікно витягнув жінку. Спереду чоловік із переляканими очима рятував свою дружину. Заплуталася в ремені безпеки. Поміг їй теж. Ще дістав двох дітей, яким до 9 років.
У машині, яка зірвалася перед вантажівкою, на передньому сидінні сиділа жінка. Я поклав руки на капот, щоб вистрибнути на нього і витягнути її через лобове скло, як машина ще раз рвонула так, що аж ноги від землі відірвалися. Я піднявся і бачу голову та руку у вогні. Жінка згоріла заживо.
Був упевнений, що згоріла лише вона. А потім знайшли аж шість тіл. Одразу подзвонив матері й дружині, щоб не хвилювалися. За пару годин мої фото облетіли всі сайти.
3 
1
Коментарі