— Адаптацію у новому колективі тяжче переносить дитина, яка росте у сім'ї одна, — каже Галина Єрмак, 51 рік, учителька початкових класів Костопільської загальноосвітньої школи №2 на Рівненщині. — У першому класі вони плачуть, просяться до мами. До того ж одинаки складно уживаються з іншими дітьми, тяжко звикають до режиму і нових правил.
Водночас батьки більше працюють із дитиною, якщо вона сама. Буває, учень слабенький, але з допомогою мами чи тата виходить на середній рівень, бо з ним додатково займаються. Діти, які мають братів чи сестер, комунікабельніші. Знають більше віршів і пісень. Дошкільнята часто вміють читати й писати, бо наслідують старших. Школярі з багатодітних сімей відрізняються поведінкою. Якщо дитина старша у сім'ї, то й у класі буде лідером. Любить повчати, але й відповідальна. Не люблять критики. Середні — доброзичливі, вміють домовлятися і швидко викручуються. Дуже дружні. Молодші чекають, щоби піклувались про них. Таким іще довго треба зав'язувати шнурки та розстібати ґудзики.
Коментарі