У суботу, 12 травня, о 10:00 на біговій доріжці столичного стадіону "Піонер" вишиковуються спортсмени. Частина з них — у візках. Це — військові та ветерани з пораненнями. Більшість отримали їх під час АТО. Беруть участь у національному відборі Ігор нескорених.
На змаганнях Ігри нескорених у параолімпійському стилі виступають військовослужбовці зі всього світу. Фінал відбудеться в червні в австралійському Сіднеї.
На трибуні стадіону зібралося з 400 вболівальників. Звучить державний гімн. Військові розходяться для підготовки.
— Сегодня буду стрелять по мишени из лука. Второй раз принимаю участие в Играх. В прошлом году был новичком, теперь записали в профессионалы, — каже десантник 25-річний Сергій Калитюк. Його візок на біговій доріжці обступили друзі.
2013-го чоловік пішов на військову службу за контрактом. Численні травми отримав під час звільнення міста Лиман Донецької області.
— Почав стріляти з лука в березні 2017-го. За пару місяців у Києві вже відстрілював 274 очки з можливих 300 на відстані 18 метрів. Та для перемоги не вистачило. Записали в резерв, — продовжує. — Я родом із Дніпра. Потрапив до Львівського військового госпіталю. Місцева влада обіцяла квартиру. Після довгих вибивань все-таки дали. Тепер роблю ремонт. Через купу дрібних справ часу на регулярні тренування немає. Але якщо потрапляю в зал, тренуюсь дві-чотири години.
Увечері стане відомо, що Сергій Калитюк представлятиме Україну в Сіднеї.
Учасники збираються на ділянках за видами спорту. Їх шість — плавання, велоспорт, легка атлетика, веслування на тренажері, стрільба з лука та пауерліфтинг. На біговій доріжці залишається розминатись більш як 20 людей.
— Записався на легку атлетику, бо це — найоб'єктивніший вид спорту. І мої травми дозволяють нею займатися. Та й у школі бігав, мав спортивний розряд, — розповідає лейтенант прикордонної служби Максим Схаб'юк, 26 років. На щелепі має великий шрам. Говорить нерозбірливо. — Службу розпочав 2009-го. На захист східного кордону поїхав на початку війни, у червні. У перший тиждень було тихо. Потім почались артилерійські обстріли зі сторони Росії. Ми стрімко втрачали людей. Були з автоматами і РПГ, а в противника — танки. Через кілька місяців отримав травму. Операцію робили в США.
— Там і познайомились, — обнімає Максима наречена 24-річна Ірина. — Я була волонтером-перекладачем. Супроводжувала його і ще двох солдатів.
На майданчику для штовхання ядра розставлені стільці. Двоє суддів вимірюють результат одного з учасників. Понад десяток людей чекають своєї черги.
— Сколько времени травме? — питає лікар-травматолог 40-річний Володимир Шипунов військового з кількома світлими шрамами на правій руці.
— Із серпня 2014-го. Рука розгинається повністю. Тільки зап'ястя погано працює. А я он із тим здоровим в одній категорії, — чоловік киває на високого широкоплечого учасника.
— Тут узагалі різні зібралися. Он у того культя від стегна залишилася. Як він може зробити поворот? До мене вчора приходив на відбір один. На стрільбу з лука хотів записатися. У самого черепно-мозкова травма. Запитав його, може спробує ще щось? Відповів: "Мені не треба. Я майстер спорту", — сміється лікар. — Найголовніше в цих іграх — соціалізація військових після реабілітації. Вони ідуть до спортзалу, спілкуються з людьми, діляться досвідом, розвиваються. Не зациклюються на травмах.
На змагання записалися 172 учасники. Це вдвічі більше, ніж торік.
— Відсіяли чотирьох заявників, — додає Шипунов. — Були навіть сльози. Говорили, що беруть відповідальність за наслідки на себе. Але мають надто серйозні пошкодження.
Найбільше криків — біля майданчика з веслування на тренажері. По кілька вболівальників стоїть біля кожного учасника. Ті натягують перекладину, ніби веслують. Їхній результат висвічується на табло.
— За чотири хвилини пропливла 947 метрів. Непогано, як на два місяці тренувань, — говорить 26-річна Ольга Бенда, єдина жінка серед учасників. Її плечі й руки розтирає тренер. Ольга має протез на лівій нозі. — Треба ще підкачатись. Веслування — це комплексна вправа для спини, рук і ніг. Раніше не займалася ним.
Я підписала контракт в армії в лютому 2016-го. Була старшим кухарем у 72-й механізованій бригаді. Рік тому в Авдіївці отримала травму. Під час обстрілу в мою кімнату впало два снаряда. Тепер займаюсь діловодством у Святошинському військкоматі.
До жінки підбігає 4-річний син Дмитро. Обнімає.
— Чоловік зараз на полігоні. Познайомились під час служби. За роботою та сім'єю встигаю потренуватись двічі на тиждень по півтори години.
О 18:00 переможців нагороджує президент Петро Порошенко. На фінал Ігор поїдуть 15 військових. Там змагатимуться з учасниками з 18 країн.
14 медалей привезла українська збірна з минулорічних Ігор нескорених. Відбулися в канадському Торонто. Найбільше — чотири "золота" — виборов у плаванні 28-річний Павло Будаєвський. У командному заліку Україна стала другою за кількістю нагород.
3 
1
Коментарі