понеділок, 21 квітня 2008 14:26

Дзвонар Георгій Черненко тричі одружувався

Автор: фото: Євген КОЛЕСНИК
  Київський дзвонар Георгій Черненко біля карильйону на Михайлівській дзвіниці
Київський дзвонар Георгій Черненко біля карильйону на Михайлівській дзвіниці

"Не маю власного житла, уже другу зиму живу на дачі на Осокорках. Тримаю в хаті 46 дзвонів. Найбільший важить 100 кіло, найменший — два, — каже дзвонар Георгій Черненко, 51 рік. Він у білому светрі і чорних джинсах, носить чорні вуса. — Батько працював у профспілках, а кутка для себе випросити не зміг. Дали йому маленьку квартиру на Сирці з прохідними кімнатами. Я туди навіть дружину не міг привести. Коли настроював інструменти, сусіди у стінку грюкали. Потім якийсь час жив у Павла Зіброва на квартирі".

Стара чорна "мазда" Черненка стоїть під Будинком державних художніх колективів на Хрещатику. Чоловік відчиняє передні двері. Кермо встановлене праворуч.

— Покажу вам карильйон на Михайлівській дзвіниці, — веде далі дзвонар. — Це клавіатура, яку натискають, щоб звучали дзвони. Коштує близько мільйона доларів.

Дорогою бере навушники, вмикає комп"ютер. На маленькому екрані музики грають на каструлях, черпаках, косах.

— Це уривок концерту гурту "АРС Нова", яким я керую, — пояснює, зупиняючись на стоянці біля Михайлівського собору. — У 2003-му влаштували концерт для дітей у Норвегії. Але з каструлями важко гастролювати. На митниці вимагають документи на них. Кажуть, що все це має матеріальну цінність.

Георгій тричі одружувався. Уперше побрався з однокласницею Галиною Стеценко, онукою композитора Кирила Стеценка. За рік у них народився син Денис. Іще за рік розлучилися. Друга жінка Наталя народила Черненкові доньку Настю. Вона навчається на економіста.

— З дружинами розійшовся через творчість. Мене ніколи вдома не було, постійно на репетиціях. Вони скаржилися, що не приділяю уваги родині, — розповідає.

Показує на комп"ютері фотографії. На одній Георгій стоїть із парубком та дівчиною.

— Оце старший син Денис і дочка Настя, — показує. — Денис живе з Галею в Лісабоні. Він скрипаль, але дзвонити теж уміє. Часто спілкуємося через скайп (комп"ютерна програма, за допомогою якою можна спілкуватися через Інтернет і бачити співрозмовника. — "ГПУ"). Навіть спільні концерти влаштовуємо. Він там зі своїм гуртом грає, а я тут.

З останньою дружиною Мар"яною Георгій познайомився в хорі ім. Верьовки. Черненко грав на ударних інструментах, а вона танцювала.

— Зустрічалися десять років. Я не хотів одружуватися, бо вже мав два невдалі шлюби, — каже на крутих сходах Михайлівської дзвіниці. — Розписалися, коли народився син Назар. Про те, що Мар"яна вагітна, дізналися під час гастролей в Іспанії.

Коли настроював інструменти, сусіди у стінку грюкали

Через рік у Черненків народився син Максим. Нині йому 11 років.

— Назар грає на фортепіано, а Максим на трубі. Хоч я не хотів, щоб вони займалися музикою, — морщить лоба. — Музикантові в Україні важко.

Георгій заходить у кабінку з карильйоном, знімає куртку. Каже, що вперше дзвонив 1989-го в Софійському соборі.

— То була недільна служба. Дзвонив десь півгодини на великому дзвоні. "Мазепа" називається, п"ять тонн важить. Коли вийшов, мене всього трусило, нудило, — береться руками за голову. — Дав собі слово більше не підніматися на дзвіницю. Наступного дня мені ще гірше стало, аж у вівторок полегшало. У середу відчув, що знову хочу на дзвіницю. У п"ятницю побіг до дзвонаря Василя Капустинського проситися подзвонити. Ледве дочекався суботньої служби.

Черненко в музичній школі ім. Лисенка опановував гру на трубі. Потім закінчив консерваторію ім. Чайковського, клас ударних інструментів.

— Паралельно з навчанням грав на ударних у хорі Верьовки. Тоді це забороняли, але викладачі не сварили. А я писав за це реферати, — потирає руки.

Згадує про гастролі з хором.

— Отримував 25 доларів добових. По кілька днів не їв, щоби купити щось із ударних. Увозити інструменти не можна було, того я їх розбирав і привозив частинами. Спочатку тарілки від ударної установки, потім барабани. Так вивіз близько 200 інструментів.

Починають бити дзвони. Георгій підспівує. Каже, що сам складав репертуар для карильйону:

— Узгоджував його з отцями-настоятелями. Довелося викинути кілька хороших пісень. "Ніч яка місячна" не можна дзвонити, бо кохання — це блуд.

1956, 12 грудня — Георгій Черненко народився у Києві
1975 — закінчив музичну школу ім. Лисенка по класу труби
1976 — одружився з Галиною Стеценко; за два роки розлучився
1981 — закінчив консерваторію ім. Чайковського по класу ударних  інструментів
1983 — одружився з Наталею
1985 — з"явилася на світ донька Настя
1985 — викладає в Київському університеті культури і мистецтв
1989 — створив ансамбль ударних інструментів "Арс Нова"
1996 — одружився з танцівницею Мар"яною; народилися сини Назар і Максим
2003 — поїхав на гастролі у Норвегію з гуртом "АРС Нова"

Зараз ви читаєте новину «Дзвонар Георгій Черненко тричі одружувався». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути