— Даю по 10 гривень раз на два дні. Баба сварить, бо в нас 30 гривень на день — бюджет, — примружує око 62-річний Володимир Біда з Києва. Раніше працював виконробом на будівництві. Кидає зім'яті 10 грн у прозору скриньку допомоги Майдану біля Будинку профспілок. — Один раз удалося підхалтурить, так дав 50. Я їй кажу: менше з'їмо, але поможем. Бо то гроші в щасливе майбутнє. Вже набридло жити то у радянському концтаборі, то у бандитському концтаборі. Треба змінити суддів, прокурорів. Бо я столкнувся, коли судді за гроші вирішують усі питання. Якщо зараз це не зупинить, то завтра комусь сподобається моя квартіра і заберуть. Хочу жить, як у Європі, але треба президента помінять.
Тут — найбільша скринька для пожертв. Заповнена на чверть по 20, 50, 100 грн. Є кілька по 500. Біля неї мовчки топчуться двоє чоловіків.
За кілька хвилин до скриньки підходить медсестра 45-річна Вікторія Цизарук. Кидає 100 грн:
— Даю гроші, щоб люди, які тут майже два місяці, змогли якнайдовше простояти. Сама можливості такої не маю, працюю. Мені гроші для Майдану передають люди з мого села Сураж Шумського району Тернопільської області. Вже втретє даю. Один раз 200 кидала, два по "сотці". Хочу, щоб Україна стала іншою — справді незалежною. Щоб зникла ця влада.
За 15 хв. підприємець 38-річний Артур Чачуна кидає 800 грн. Він львів'янин, переїхав у Київ.
— Це один із моїх внесків у боротьбі зі злочинною владою, — поправляє шарф "Динамо". — Також у боротьбі за те, щоб Україна була нормальною, європейською державою. Хочеться допомогти людям, які тут мерзнуть і стоять ночами. Їм потрібно харчуватися. Чим можу, тим допомагаю. Десятий раз даю. Кидав і 200, і 500. Зараз намагаюсь давати в день 800.
— Якщо Майдан переможе, то буду знати, що теж трошки долучилась. Якщо не переможе — то буде совість мучити, що нічого не зробила, — каже киянка 38-річна Ірина. Прізвища не називає. Вона — науковець академії наук. Кидає 20 гривень. — Вкладаю гроші в майбутнє. Як не нам, то хоч наступним. Стараюсь раз на тиждень допомагати. Давала більше — 200 і 300 гривень. Продукти приношу. Не можу по-іншому, мені болить за людей, яких побили. Такий злочин, і нікого не покарано. На периферії відчувають на собі негаразди. Там немає роботи, немає доріг. Думаю, сюди приїхали люди, які не мають тих грошей. Яким може не буде потім за що повернутися.
До скриньки підходить з чемоданом харків'янин 49-річний Олександр Бавикін, підприємець. Зі внутрішньої кишені куртки дістає 20 грн:
— Я проездом. К сожалению, в Харькове нету таких ящиков, чтобы помочь людям на Майдане. Даю деньги от души. Вкладываю их в победу.
Один день життєдіяльності Майдану обходиться в $70 тис. Про це розповіла активістка й журналістка Тетяна Чорновол.
12 скриньок для пожертв стоять на майдані Незалежності у п'ятницю та на вихідні. У будні — вдвічі менше. Гроші контролює громадська фінансова рада. Щовечора рахують у присутності громадських організацій, представників партій та п'яти-шести учасників Майдану. В середньому за день люди дають 70 тис. грн. За останні два тижні найменше жертвували 46 тис. грн на день. Найбільше — 300 тис. грн.
Коментарі