— Україна втратила Крим із двох причин, — вважає політичний експерт Андрій Окара, 54 роки. — Перша — стратегічна. Для центральної української влади він був бідним родичем. Вона мало цікавилася й опікувалася півостровом і його населенням. А Москва багато й ефективно ним займалася, зокрема гуманітарними проектами. Україна там програла інформаційний простір.
Друга причина — тактична. Київ міг вигнати з Криму "зелених чєловєчков". Якби мобілізував армію. Цього не зробили через розгубленість, бездіяльність і некомпетентність людей, що прийшли до влади.
Хто саме? Турчинов, Наливайченко, міністри оборони, внутрішніх справ?
— Керівники держави й силового блоку проґавили шанс. Дочекалися Путіна. Москва діяла нахабно і в антиправовий спосіб. Але досягла бажаного.
Які уроки маємо зробити з протистояння із Росією?
— Останніми роками Київ у регіонах повністю покладався на місцеві еліти. Один із наслідків: східні й південні області зараз — у нестійкому, підвішеному стані.
Чи є позитиви від втрати Криму?
— Це — шикарний витверезник для українського суспільства й влади. Насправді Крим для України був тягарем в економічному плані. Це — величезна купа пенсіонерів, яким держава виплачує пенсії та надає пільги. Це — мільйон голосів, які постійно підтримують умовного Януковича та Партію регіонів. За рахунок цього перемагали проросійські кандидати. На півострові — розбещена публіка, яка живе за рахунок здачі житла в оренду та курортників.
Ситуація в Криму показала, що в країні немає армії, силових структур і людей, готових приймати рішення. Збудоване за радянських часів догнило й розвалилося. А за Януковича ще й цілеспрямовано добивалося. Треба будувати все заново. За приклад формування армії можна взяти Швейцарію. Там вона — народна, у людей на руках — зброя. А люстрацію варто провести за успішним прикладом Польщі й Чехії.
2 
1
Коментарі