9 лютого колишні президенти України 84-річний Леонід Кравчук, Леонід Кучма, 79 років, і 63-річний Віктор Ющенко звернулися до нинішнього глави держави Петра Порошенка, 52 роки. Просять оголосити 2018-й Роком утвердження державної мови.
"Реалізація вашої ідеї та заходів щодо оголошення 2017-го Роком англійської мови в Україні вже принесла суттєві результати для розвитку науки й культури, утвердження нашої країни у світі та незмінності євроінтеграційних прагнень України", — пишуть автори звернення.
Вони звертають увагу на гібридну агресію проти України й загрозу порушення цілісності її території. Утвердження державної мови в усіх сферах буде важливим об'єднуючим фактором протидії цьому.
"Президент України, за Конституцією, є гарантом її суверенітету. Це звання покладає на вас виняткову відповідальність: розвивати та підтримувати державотворчі процеси, — йдеться у листі. — Саме тому звертаємося до вас з проханням підтримати ініціативу щодо оголошення 2018-го Роком утвердження державної мови. З непохитною впевненістю стверджуємо, що цей крок зміцнить фундамент української державності в такий буремний час нашої історії, сприятиме консолідації суспільства та покаже нашим закордонним партнерам нашу твердість і впевненість у власних ідеалах".
Проголосити Рік утвердження державної мови 10 листопада торік запропонували 178 народних депутатів. Написали про це у зверненні до Петра Порошенка. Їх підтримав комітет із питань культури й духовності Верховної Ради. Потім лист на їхню підтримку підписали 36 діячів науки й культури.
У грудні ідею проголошення Року утвердження державної мови підтримали Світовий конгрес українців та Ініціативна група "Першого грудня". Вони направили до Адміністрації президента листи з обґрунтуваннями. 26 січня звернення до президента підписали ще 74 видатні українці.
— Петра Порошенка мало хвилює мовне питання, бо він ігнорує численні звернення до нього. Натомість поїхав до Австрії, де має поділити активи Фірташа, — говорить правозахисник Степан Хмара, 80 років. — Я підписав звернення до Порошенка лише з поваги до видатних людей. Узагалі думаю, в нього треба не просити, а вимагати. Рік потрібен, щоб елементарно розтлумачити людям значення державної мови. Всі, хто живе в Україні — розуміють українську. Але чиновник, експерт, інтелігент повинні пам'ятати, що вона — єдина державна. Путін і його оточення використовують російську мову не для поширення своєї культури чи спілкування, а як інструмент ідеології та війни. Боротьба за мову — боротьба за Україну. Вигравши її, позбавимо агресора зброї. Як людині для життя треба дихати, так само для нації потрібне утвердження своєї мови.
Мовознавець і викладач Києво-Могилянської академії 75-річна Лариса Масенко вважає, що маємо зросійщений публічний простір України через байдужість керівників держави.
— За чверть століття не змогли позбутися наслідків радянської доби. Причина — нерозуміння чиновниками обов'язку утвердження й захисту державної мови, — каже. — У багатьох державних вищих навчальних закладах, посилаючись на закон Ківалова-Колесніченка, читають лекції російською мовою. Конфлікти через мовне питання існують у публічній сфері. Неврегульованість ситуації призводить до того, що вони виникають на побутовому ґрунті. Суспільство розколюється. Тому правильно було б прийняти нове мовне законодавство. Щоб привернути увагу до цього, потрібно проголосити Рік утвердження державної мови. Це було б гідним вчинком президента.
На лист президентів відреагував міністр закордонних справ Павло Клімкін, 50 років.
"Гідна ініціатива трьох президентів, — написав він на своїй сторінці у соцмережі "Твітер". — Але утвердження української мови має скоріше стати національним проектом, яке в один рік не вкладається. Рік можна присвятити історії — тут у нас є що робити".
3 
1
Коментарі