— Опозиційні лідери робили помилки від самого початку протистояння між владою та народом, — переконаний політтехнолог 48-річний Сергій Гайдай. — Вони хотіли грати з владою по-європейському, але та проти них грає по-кримінальному. Це — стратегічна помилка.
Решта помилок — похідні з цієї. Перша: затягування фестивальної форми протесту. Уже під час другого та третього віч треба було відмовлятися від концертів. Вони що, хотіли так переконати владу, що в них мирний протест? Та їй байдуже, а людей із певного моменту це почало дратувати.
Друга помилка: не було ні штабу, ні людини, яка стала б лідером. Активним протестувальникам потрібно узгоджувати свої дії. Також це важливо для вертикалі. Люди при владі, які й не проти "перейти на бік народу", не можуть цього зробити. Вони Януковича бояться більше. Бо хто ж співанок боїться? Це — провина опозиції. У крайньому разі відразу після Нового року лідер і штаб мали з'явитися.
Третя помилка: слова. Опозиція встигла за всі віча стільки дурниць наговорити, що вистачить на весь їхній політичний вік. Наприклад, вони ще з 1 грудня (спроба штурму Адміністрації президента. — "ГПУ") про всіх учасників подій на Банковій кажуть — "провокатори". Та це робота влади, а не опозиції. Далі вони почали називати провокаторами всіх, хто щось робить не по-їхньому. Натомість не пропонували альтернатив, не мали плану дій. Усе закінчилося тим, що 19 січня Яценюк назвав провокаторами всіх, хто зіштовхнувся із силовиками на Грушевського. То чого дивуватися, що його освистували та матюкали. Або їхні заяви зі сцени. Як не "імпічмент", так "ультиматум". Це — ненормально.
Четверте: після першої краплі крові політика переходить в інший вимір. Тепер уже красиві слова нічого не важать. Головне — дії та факти. Той із політиків, який візьме відповідальність на себе, стане лідером. Правильні чи ні будуть ті кроки — байдуже. Важливі дії. Зараз Яценюк і Тягнибок фактично випали із ситуації. Януковичу нема сенсу із ними щось обговорювати. Вони точно не впливають на людей. Ще є така можливість у Кличка та Гриценка. Можливо, з'явиться хтось інший. Наприклад, Андрій Парубій. Кличко, Гриценко і Парубій зараз щось роблять, а не розкидаються гаслами. Тепер вчинки важливіші за слова.
Коментарі