20 червня Верховна Рада планує розглянути питання щодо зняття депутатської недоторканності. Більшість пропонує забрати її лише у народних депутатів. Опозиція — з нардепів, президента та суддів. Зараз у нас дуже широка, майже абсолютна депутатська недоторканність, і її треба обмежити, вважає політолог 53-річний Володимир Фесенко:
— Увесь час депутатську недоторканність використовують як передвиборну технологію. Тобто це гра. Навіть якщо будуть серйозні наміри обмежити її, виникає питання необхідності 300 голосів, щоби проголосувати за зміни до Конституції. Їх не вистачить, і тему відкладуть. Бо опозиційні депутати й деякі провладні побоюються обмежень недоторканності. Тому що невідомо, на кого буде спрямований "меч" нашого правосуддя.
Чи стане зняття недоторканності з депутатів початком репресій щодо опозиційних політиків?
— Під загрозою може опинитися не тільки опозиційний депутат, а й провладний. І тому не варто ризикувати.
Спікер Володимир Литвин пропонував вирішити це питання після виборів. Чи доцільно це?
— Можливо, є сенс опрацювати цю тему в спокійніший період — між парламентськими та президентськими виборами. Такі серйозні питання краще розглядати у новому складі Верховної Ради. І не цілком скасувати недоторканність, а обмежити її. На Заході вона є обмеженою. Зокрема, не можна карати за критику, особливо під час виконання депутатських повноважень. Тобто будь-які критичні висловлювання, які робить депутат, не є предметом кримінального покарання.
А от, наприклад, щодо порушення правил дорожнього руху діють такі самі правила, як і щодо звичайних громадян. Ти порушив — маєш сплатити штраф, несеш таку ж відповідальність. Якщо депутата затримали безпосередньо на місці злочину, наприклад, коли він використав зброю, поранив людину чи навіть убив, його можуть заарештувати. І тут жодна недоторканність не діє.
Опозиція пропонує зняти її і з президента. Чи доцільно це за теперішніх умов?
— Щодо президентської недоторканності, то тут можуть бути застосовані такі ж принципи, як і щодо депутатів. Але йдеться про голову держави, з яким пов'язані дуже серйозні державні функції. І тут не може бути повного паритету. Одна річ, коли обмежена депутатська недоторканність, бо окремий депутат — це лише частина такого інституту, як парламент. А президент повністю уособлює конкретний державний інститут із певним набором повноважень. І тому не можна допустити, щоб раптом заарештували президента — і все, цей інститут не працює.
Тому, починаючи з американської правової традиції, виник інститут імпічменту, аби посада президента не стала предметом політичної боротьби, а також боротьби різних державних інституцій. Має бути процедура імпічменту. У нас вона є, але не працює. Тому треба зробити те, чого, на жаль, не робили ні за часів Кучми, ні за часів Ющенка, і зараз не роблять. Президентам це невигідно. Слід ухвалити відповідні законодавчі акти в пакеті. Якщо знімають чи обмежують депутатську недоторканність, паралельно треба ухвалити всі законодавчі акти, які роблять дієвою процедуру імпічменту.
Чи потрібно знімати недоторканність із суддів?
— Якщо скоєний кримінальний злочин — тоді арешт. Водночас не слід удаватися до крайнощів, мають бути певні гарантії діяльності суддів. Але недоторканність треба обмежувати, щоб дієвіше боротися з корупцією.
3 
1
Коментарі
6