— "Зек недороблений" кажіть! — кричить літня жінка в бік колони "ударівців".
— Слава Україні! — хором вигукують три десятки людей.
За 2 год. на Європейській площі в Києві мають зібратися опозиціонери на завершальний мітинг акції "Вставай, Україно!".
Спускаються в метро. Тут групками по кілька десятків чоловік на перехрестях стоять "беркутівці" — із шостої ранку. Всі у формі й шоломах, із гумовими кийками на поясі. Дехто їсть бутерброди.
— Нас привезли сюди на місяць із Дніпропетровська, — розказує один із них. — Ви квартіру не здаєте?
У переході смердить сечею. Сходами на вулицю піднімається чоловік із табличкою "Гостомель" — це селище під Києвом. Із ним — зо два десятки літніх людей. Стають біля Будинку профспілок.
— Ми знаходимося в центрі Європи, то чому не можемо так само достойно жити? — обурюється Ольга Володимирівна, 62 роки. Прізвища не хоче назвати. Каже, працювала педагогом-психологом. — Чому паплюжать нашу мову? Це мене і вивело на вулицю. Знаєте, коли почула, що Янукович став президентом, розплакалася.
— А я сюди прийшла за краще майбутнє, хоч і не дуже в нього вірю, — додає Катерина Семенівна, 64 роки. — Але виходити треба. Я проробила більш як 45 років, а отримую 1400 гривень пенсії. Працювала в дитячому навчальному центрі для дітей із затримкою розвитку.
— А я — 1080 гривень маю, — перебиває її інша жінка, що проходить повз.
Неподалік проходжується сивий чоловік у червоних шароварах, зеленому жупані, з шаблею. Тримає люльку, на якій вирізьблений козак та дуля.
— Оце дуля Януковичу, — всміхається 66-річний Іван Забабаха. Він зі Львова. — Вийшов погнати оцих бандітів. Я поїздив світом, ніде не бачив, щоб президентом ставав двічі судимий. Це страшна ганьба. Тут от зібралися, помітінгують-помітінгують і розійдуться. А я гнав би колону на "Межигір'я" Януковича і змітав усе.
— Щоб змінити владу, треба щоб усі люди встали, — говорить учитель-пенсіонер 70-річний Олександр Остапенко з міста Біла Церква на Київщині. — А в них ще є сухарі. То вони не виходять, бо їх їдять. Але скоро сухарі скінчаться. Я коли сюди добирався, дивлюся — стільки автобусів Партія регіонів виставила на в'їзді в Київ. Ми зупинялися. Я питаю їх, звідки приїхали. Кажуть: "С Донєцка, с Луганска". Обірвані, обідрані, "під газом". Запитав, скільки платять. Вони: "Сказали, по 200 на рило, ще будуть давать пить і закусить".
Люди ховаються від сонця під будинки, навіси зупинок. Вулиця забита мітингувальниками від майдану Незалежності до Європейської площі.
О 12.15 колона з близько 20 тис. опозиціонерів рушає в бік майдану. Багато хто з попеченою шкірою. Прикриваються парасолями та партійними прапорами. На чолі стають лідери опозиційних фракцій Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок.
— Віталіка хоть видно, — каже в натовпі один чоловік до другого.
— А Сєню тільки на бронєвічку треба возити, — відказує той. Обидва голосно сміються.
— Банду — геть! — кричить натовп.
— Я — шофер. Працював на меблевій фабриці 50 років у дві смєни , — ідучи розказує 74-річний Олександр Герасименко з міста Бердичів на Житомирщині. — Люди вже понімають, що від них усе залежить, що, як вони не вийдуть, то буде хуже. Будуть бойкотувати роботу на заводах Партії регіонів. Усе стане. Але бандіт ніколи не злякається. Він піде на все, на кровопролітіє, але не здасть владу. Тому тільки революція. Колишнім депутатам, які в Раду не пройшли, і нинішнім треба їздити по регіонах, піднімати народ.
Колона рухається вгору вул. Михайлівською. Дехто сідає на бордюри і скручує вудки з прапорами. Не доходячи до площі, кілька сотень людей розсідаються у сквері, п'ють воду, пиво, їдять морозиво. У цей час на Софійській площі годину виступають опозиціонери. Яценюк, Кличко й Тягнибок підписують Декларацію про координацію дій у боротьбі з режимом Януковича. Не домовляються про єдиного кандидата в президенти.
— Оце лідери, оце молодці! — каже киянин 72-річнй Микола Швайко. — Скликали людей тисячі, а самі обернулися й пішли. Курва мать, тої України не діждемося ніколи з такими гетьманами.
Літні чоловік і жінка сідають на лавочку в парку.
— Хух, закінчилося, — жінка поправляє панамку і п'є з пляшки мінералку. Думала не вистою, звалюся прямо там. Було за шо стояти, ти мені скажи?
Чоловік знизує плечима:
— Так я ж не знав, шо так буде, ізвіні. Думав, революція, а то якийсь брєд.
— Я більше за ту опозицію і палець не підніму. В мене тиск, обмороки, а вони про єдиного кандидата даже не договорилися.
"Антифашисти" побили двох журналістів
До акції опозиціонерів пригнали БТР із чоловіками у костюмах кролів. Він перегородив дорогу людям. Нардеп-"свободівець" Ігор Мірошниченко заліз на авто й вибив у ньому скло. Опозиціонери витягли звідти водія. Близько сотні чоловіків спортивної статури з антифашистського мітингу побігли рятувати БТР. Зчинилася бійка. Хтось проломив голову водієві БТРа, у нього відкрита рана. Це почали знімати журналісти Ольга Сніцарчук та Влад Содель. "Антифашисти" розбили їхні фотоапарати, журналістів повалили на землю й били ногами. Міліція не втручалася. Журналістку забрала "швидка". У неї розбита губа та легкі тілесні ушкодження. У Влада Соделя — синці.
За фото встановили, що жінку бив Вадим Тітушко з Білої Церкви на прізвисько Румин. Він є членом спортивного клубу "Будо", який очолює голова Білоцерківської організації "Молодих регіонів" Василь Бойко. Міліція порушила кримінальну справу щодо перешкоджання журналістській діяльності.
2 
1
Коментарі
5