"По заявах Тимошенко і Путіна читається, що вони мають якісь відносини"

 

— Давайте зустрінемося в "Шоколадниці", — пропонуємо телефоном політологу 39-річному Олександрові Палію.

— Краще в ресторані "Київський". Не хочу підтримувати неукраїнського виробника, — каже про російську мережу кав'ярень.

Домовляємося зустрітися о десятій ранку на столичному Подолі. "Київський" відкривають за годину. Дві жінки миють підлогу всередині, протирають скляні двері. Йдемо через дорогу в кафе "Траторія".

— Ми зараз перебуваємо в драматичній і водночас правильній точці, бо маємо можливість творити по-новому, — каже Олександр. — Треба зміцнювати обороноздатність. Поставити на перший план національну безпеку.

Палій замовляє сирники зі сметаною, фруктовий чай і продовжує:

— Робити це за рахунок мобілізації. Поки що оголошено часткову — на 40 тисяч людей. А треба — на сотні тисяч військовозобов'язаних із видачею зброї. Захищати країну готові мільйони. Зараз Крим показує, як швидко робиться мобілізація: там роздають автомати Калашникова всім, хто показує папірець самооборони. Все йде від бандформування самопроголошених керівників Аксьонова і Константинова.

До чого це призведе?

— Озброєні люди з Криму намагатимуться потрапити на материкову частину України. Робитимуть тут диверсійні терористичні акти. На півострові зросте злочинність.

Росія забрала Крим. Україна втратила його назав­жди?

— Ні. Хоча окупація законсервується. США не хочуть воювати з ядерною державою. Але чуємо позитивні слова від НАТО, Пентагону, командувачів об'єднаних сил у Європі. Це подіяло на Путіна. Він не відмовився від Криму, однак відступив від вторгнення на материкову Україну.

Як у конфлікті з Росією проявила себе нова українська влада?

— Слова — правильні. А дії МВС видалися безправними. Можливо, тому що керувати прийшов Аваков — цивільна людина з бізнесу. Відбулося багато хаотичних призначень.

Що за висновки маємо зробити?

— На посаду міністра внутрішніх справ потрібен хтось більш зубастий. Аваков — політичне рішення керівництва "Батьківщини", яке фактично прийшло до влади в Україні. Водночас є велика проблема з тими, хто працював за попередньої влади і залишаються.

Кажуть, ображені на нову владу бізнес-кола Донецька та Луганська готують ще один псевдореферендум щодо відокремлення від України. Чому мовчить донецький олігарх Ахметов?

— Він дуже тихо говорить про єдність України. Міг би голосніше сказати в цей вирішальний момент. Це знизило б градус сепаратизму на Донбасі. Таке враження, що Ахметов петляє. Не знає, хто переможе на президентських виборах, і боїться Кремля.

Якої стратегії дотримується?

— Перечекати. Є бізнесмени, які зайняли більш категоричну позицію. Як Коломойський. Він став губернатором Дніпропетровщини і взяв там ситуацію під контроль.

До столу кілька разів підходить офіціантка. Забирає брудні серветки й чашки.

— Может, вам разогреть? — запитує про захололі сирники.

Палій відмовляється. Каже, що пізніше поїсть.

Що буде з Півднем і Сходом України?

— На Півдні незначні сепаратистські мітинги. Проукраїнські збирають значно більше людей. На Сході ситуація інша, бо приїхали російські політичні туристи. У Харкові з чотирьох тисяч учасників мітингу половина були росіяни.

Як сюди потрапляють? Хто їх розселяє, годує?

— Янукович, який вигріб звідси мільярди, та оточення, яке хоче повернутися до влади. А російські спецслужби засилають диверсійні групи зі зброєю. Закрити кордон — життєво важливо. Росія боїться появи нормальної європейської країни ­поряд.

Що потрібно для її побудови?

— Комісар Штефан Фюле заявив, що Україну треба приймати до Євросоюзу.

Коли побачимо позитивні зрушення?

— Уже зараз маємо значно більше демократії, ніж місяць тому. Але потрібна дуже серйозна антикорупційна політика. Хабарників слід лупити вологою ганчіркою.

Тетяна Чорновол, яка керує Антикорупційним бюро, має таку ганчірку?

— Вона повинна піднімати найбільш кричущі випадки. Але боротьба з корупцією — справа кожного з нас. Кажуть, уже посади продаються. Таких треба ловити і заявляти про це публічно. Мені розповідали, що в Черкасах керувати міліцією поставили відвертого хапугу. Коли про це почали говорити, його відразу зняли.

Чому слабка кадрова політика нової влади?

— Не були готові, що Янукович так швидко звалить. Чекали 2015 року. Один політолог із "Батьківщини" розказував 2010-го, що Янукович залишиться на другий термін. Я відповів, що він не знає українського народу.

Хто має найкращі шанси перемогти на президентських виборах 25 травня?

— Є два реальних кандидати — Віталій Кличко і Петро Порошенко. Кличко виглядає твердішим. Порошенко — компетентна людина, але за час роботи у владі став занадто гнучким. Він — прекрасна кандидатура на прем'єра. Якби Кличко з Порошенком домовилися по посадах — було б добре.

Є ще Юлія Тимошенко. Однак виграти у другому турі в Порошенка чи Кличка вона не зможе. Розрив буде великий. Майдан фактично звільнив її. Витягнув із зони, звідки невідомо, чи вийшла б вона взагалі. Мусить це зрозуміти. Але по заявах Тимошенко і Путіна читається, що вони мають якісь відносини.

Це означає, що Путін робитиме ставку на Тимошенко?

— Серед наявних кандидатів вона для Путіна — найоптимальніший варіант. Можливо, пов'язані старими газовими корупційними зв'язками.

У чому буде жорсткішим Кличко-президент?

— Він може тримати удар і утримує позицію. На переговорах із Януковичем був найбільш твердим. Це імпонує багатьом українцям. Тягнибок і Яценюк намагалися пристосуватися до ситуації.

Україні варто проситися в НАТО?

— Зараз популярність НАТО у нас серйозно зросла. Це — ключовий інструмент безпеки у світі. Поки що українська влада вимагає допомоги від НАТО, але не заявляє про приєднання. Це питання має постати. Нас до цього підштовхує ­Росія.

Як розвивати країну?

— Сьогодні головне — проводити реформи. У новій Конституції треба буде зміцнити президентські повноваження щодо контролю за силовими структурами, прокуратурою. І зменшити повноваження обласних держадміністрацій. Вони мають реалізовувати масштабні державні програми. Решту слід робити місцевим громадам. Народ дозрів до реального самоуправління. Є громади, які нічого не заробляють — їх треба дотувати, створювати умови для розвитку бізнесу. Зокрема, у колишніх шахтарських селищах. Там мертва зона. Потрібно сказати бізнесменам: п'ять років вас ніхто не чіпатиме, створюйте виробничі потужності. У Німеччині найбільші фірми, як-то "Сіменс", мають представництва в містечках на п'ять тисяч людей. Податкова система так вибудувана, що вигідно приїхати в село, почати виробництво і жити там комфортно.

Покращення можемо відчути за півроку. Зараз Європейський Союз демонструє готовність фінансувати Україну. Корея 50 років тому — це суцільні хащі та злидні. А зараз має 40 відсотків світового кораблебудування. Це країна, де є "Самсунґ", "Ел Джі", КІА, "Хюндай". Нам треба робити ставку на інформаційні технології, металургію, машинобудування, аграрний сектор.

У Палія знову дзвонить мобільний. Телефонує колишній викладач, політолог Олексій Гарань. Домовляються разом піти на телеефір.

4 книжки написав та видав Олександр Палій. Це — "Навіщо Україні НАТО", "Ключ до історії України", "Історія України" та "25 перемог України".

Звільнився через Януковича

Олександр Палій з міста Звенигородка на Черкащині. Вивчився на політолога та історика в Києво-Могилянській академії. Наприкінці 1990-х працював журналістом, потім — в Інституті зовнішньої політики при Міністерстві закордонних справ.

– 11 березня я був у прямому ефірі з Ганною Герман, — каже Палій. — Тоді формували уряд "тушок". Сказав, що владу беруть шпигуни — від Табачника до Сівковича. Що Янукович погано закінчить. Уночі подзвонили керівникові Інституту Григорію Перепелиці. У того розболілося серце. Аби не підставляти людей, я звільнився.

Став політичним консультантом.

Із дружиною 35-річною Ганною виховують доньку Яну.

×