4 жовтня американські сенатори ухвалили резолюцію, в якій Голодомор 1932–1933 років визнали геноцидом українського народу. Висловили співчуття родичам загиблих і тим, хто пережив цю трагедію. Закликали поширювати інформацію про штучну природу голоду.
— Справедливе і важливе для нас рішення. Це ніби повернення боргу. В українців тоді відібрали їжу і через це загинули мільйони людей. А США та країни Європи мовчали. Хоч знали, що відбувається. Але закрили очі з огляду на економічну та політичну доцільність, — каже 56-річна Людмила Гриневич, голова Науково-дослідного й освітнього центру вивчення Голодомору.
— Над визнанням геноциду працювала величезна кількість людей. Починаючи із 1930-х були митці, які називали голод злочином. Митрополит Андрей Шептицький закликав молитися за голодуючих. Діаспора в 1940–1950 роках ушановувала пам'ять жертв. Великий внесок зробили ті, хто збирав свідчення про Голодомор і поширював їх у світі. Сучасна американська дослідниця Енн Еплбаум написала книжку про Голодомор. Вона вплинула на усвідомлення трагедії світовою спільнотою.
Резолюція Сенату засуджує порушення прав людини на самовизначення та свободу слова. Радянська влада обмежувала їх для українського народу.
Автор терміну "геноцид" Рафаель Лемкін у 1950-х вважав голод складовою знищення українців разом із розгромами церков, селянства й інтелігенції.
Україна 2006 року визнала Голодомор геноцидом. Тепер це мають зробити інші країни. Для російського народу осмислення цієї трагедії мало б величезне значення. Але там продовжують чіплятися за тоталітарне минуле. За цю незрілість платимо ми й інші народи.
Коментарі