"Країні потрібні насильницькі зміни"

 

— Українці знаходяться в стані тривожного очікування. Люди думають: біс з ним, що бізнес забрали, що пенсії не буде — лише б не було війни, — каже екс-керівник Державного комітету підприємництва, заступник голови партії "Сильна Україна" 57-річна Олександра Кужель.

Олександра Володимирівна має невеликий кабінет в офісі "Сильної України", яку очолює віце-прем'єр Сергій Тігіпко. У неї за спиною на тумбочці стоїть сумка французької марки "Луї Віттон" і лялька-мотанка. Навпроти на полиці сім підписаних тек: "Парламент", "Пустовойтенко", "Турчинов", "Банки", "Хорошковський", "Червоненко", "Вихідні листи". На правій руці — годинник "Уліс Нардін". Його подарувала позаторік тодішній прем'єр Юлія Тимошенко.

— Я досі відправляю їй есемески, коли бачу в ефірі, — каже про Тимошенко. — Вона бере слухавку, коли телефоную. Зараз їй дуже важко. Як жінка, схиляюся перед її силою. У мене самої була депресія від того, що відбувається.

Олександра Кужель розповідає про тяжкий стан країни.

— Уранці подзвонила жінка з Донецька. У неї стажу на металургійному заводі 50 років, пенсія 1200 гривень і, чула, обіцяють підвищення. Я відповіла: за статистикою, найближчим часом в Україні 14,7 мільйона працюючих утримуватимуть 14,1 мільйона пенсіонерів. Це — крах солідарної пенсійної системи. У Білорусі, наприклад, один пенсіонер — на дев'ять працюючих. Та навіть за таких умов пенсія в нас мала бути 2100 гривень. Щоб люди їли не тільки хліб і крупу. Гроші в бюджеті знайшлися б, якби не крали. А так треба бути готовими, що в якийсь момент і тисячі гривень пенсіонери не отримають. Сергій Тігіпко — єдиний, хто про це каже. Але його слова викликають тільки роздратування.

Його зробили відповідальним за реформи в країні. Чому?

— Ніхто, крім Тігіпка, на має сміливості брати на себе відповідальність. Поставимо питання по-іншому: а ми готові до реформ? "Сильна Україна" півроку закликала читати проект Податкового кодексу. Я була готова його вислати кожному. Знаєте скільки попросили? Двоє. Люди хочуть покращення, але не хочуть нічого міняти.

Для поліпшення часом потрібні насильницькі зміни. Я про це казала в Криму (Олександра Кужель — депутат кримського парламенту від "Сильної України". — "ГПУ"). То всі на мене накинулися: "Кужель, якось обійдемося". Потім у літаку читаю кримську газету з висловами Чехова, Маяковського, Булгакова: "Крим — брудний, запущений, лінивий, нецікавий". Століття пройшло, а нічого не змінилося. Мер Алушти не зацікавлений ремонтувати набережну, бо, по-перше, і так люди їдуть. А по-друге, кожний сезон він дає дозвіл ставити 100 брудних навісів і з кожного має по 50 тисяч доларів. Собі в кишеню! Ось коли треба насильницькі зміни.

Президент Янукович готовий проводити "потрібні насильницькі зміни"?

— Минулого року я на це щиро сподівалася. Реформи треба починати із боротьби з корупцією. Нею просякнуто все з верху до низу.

Днями прийняли закон про протидію корупції.

— Це не закон, а декларація намірів. Як успішно протидіяти корупції, давно відомо. Це — відкритість влади, прозорість процедур прийняття державних рішень, дієвий механізм контролю суспільства за державними органами, свобода засобів масової інформації, щоденний аудит і контроль за державними коштами. Тобто, якщо міністр узяв гроші на тендер, то перевірять до копійки, як і куди вони пішли. Одразу, не після звільнення міністра. А зараз у Криму відкрито говорять, що будують дороги із відкатами 60 відсотків.

Чому підприємці йдуть у "тінь"? Бо не витримують — тому дай, тому. На митниці ж не один митник стоїть. Там ще є санстанція, ветеринар, екологи, пожежники. Кожному треба позолотити ручку.

Які суми хабарів фігурують, приміром, на митниці?

— Залежить від товару. За контейнер з одягом треба віддати зверху 28 тисяч доларів. Маю відеозапис, де знесилений власник партії бананів питає в митника: "Чому ви не пропускаєте вантаж?" Той відповідає: "Там є кілька жовтих бананів". Підприємець: "Вони через день будуть усі жовті". А митники тим часом відправляють запит у спеціальні органи: чи жовті банани свідчать про небезпечне захворювання?

Ми незахищені скрізь — у жеку, лікарні, суді. До кожного система може застосувати принцип: ви не сидите не тому, що невинні, а тому, що ми вами не займалися.

Як відучити людей давати і брати хабарі?

— Економічні злочини мають каратися економічно — конфіскацією, грошима.

Треба слідкувати за президентом, депутатами, урядовцями, губернаторами, мерами. Бачать, що чиновник живе не по доходах, є інформація, що бере хабарі — його починають "вести". Слідкують, на чому їздить, скільки витрачає на утримання помешкання, на скільки скуповується його сім'я. Потім зводять баланс витрат. Якщо отримує 20 тисяч на місяць, а живе на 40 — виникають питання.

Через два роки таку систему стеження можна вводити й щодо бізнесменів. Скажуть, Кужель пропонує стукачество. Але у всьому світі корупцію долають саме таким чином!

Ви посилали президенту лист із пропозиціями по боротьбі з корупцією, озвучуєте факти зловживань. Є реакція?

— Є. Минулого тижня прем'єр Азаров викреслив мене зі списку запрошених на зустріч із підприємцями. Питання в іншому: а далі що? Я розумію, що деякі можуть сісти у свої вертольоти і полетіти до заморських володінь. Але вони забувають: їхні нащадки будуть розплачуватися.

Який у нас "діагноз"?

— Нестримна обжерливість із безупинним проносом. Я би порадила лікувати це любов'ю. Коли закохуєшся, починаєш менше їсти, любити людей, країну, хочеться підняти папірець, посадити дерево. Інакше в нас немає майбутнього — незалежно від того, хто буде при владі.

Янукович — мій одноліток. Я в сотні разів бідніша за нього, і що? Голий прийшов на цей світ, голий пішов. Треба щось залишити після себе. Треба, щоб люди побачили: президент і прем'єр жорстко контролюють кошти, у підприємців не вимагають відкати, не відбирають бізнес.

Як діяти Януковичу?

— У нього два виходи. Або далі розігрувати карту конфронтації — червоні прапори, 22 червня, надзвичайний стан і другий тур виборів Янукович—Тягнибок. Або рухати країну шляхом українсько-європейського розвитку.

Чи можливе повторення підприємницького майдану?

— Його й не було. Цей майдан організували господарі ринків. Усе проплачувала команда влади. Потім створили координаційну раду, до якої власник ринку в Чернівцях, приміром, увійшов, заплативши 500 тисяч доларів. Вони навіть не сформулювали вимоги.

Автомайдан теж пролетів. Не можна ставити 20 вимог. Їх має бути одна-дві. Підприємці мають об'єднатися й припинити пошук головного гетьмана в своїх лавах. Не підходити до жодної політичної сили. Якщо підприємцям треба провести закон, слід домовлятися з усіма партіями. Іти, ставити їх в позу і відстоювати свою позицію.

×