20 років тому на теренах тодішнього Радянського Союзу утворився Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) — організація, яка почала діяти з метою збереження СРСР шляхом усунення від влади президента Михайла Горбачова, дії якого учасники комітету розглядали як неконституційні.
У зверненні путчисти оголосили про введення надзвичайного стану у деяких районах СРСР, припинення виходу більшості ЗМІ. Також віце-президент СРСР Генадій Янаєв, нібито через хворобу Горбачова, узяв на себе обов'язки глави держави.
Партійні функціонери ЦК Компартії України повністю підтримали путчистів. Масові видання "Радянська Україна", "Робітнича газета", "Сільські вісті", "Правда Украины" три дні друкували матеріали ДКНС у повному обсязі. Свої ж коментарі та інтерв'ю мали лояльно-пафосний характер: "Країна живе надією і тривогами"...
Натомість заколотників однозначно засудили політики та партії з націонал-демократичного та націоналістичного таборів: Народний Рух України, Українська Республіканська партія, Союз українського студентства, "Меморіал", Товариство Лева, Спілка незалежної української молоді (СНУМ).
Крім того, у перший день путчу загін Української націоналістичної спілки (УНС) під командуванням Валерія Бобровича вирушив до Москви. У Києві на базі УНС почали формуватися загони Української Народної Самооборони (УНСО) для організації спротиву заколотникам. В армійських частинах працювали пропагандисти УНС, які підбивали військових виступити на боці УНСО.
Один із керівників СНУМ та засновників УНСО Дмитро Корчинський про паралель сьогоднішньої політичної ситуації в Україні із подіями 20-річної давнини:
Має прийти свіже покоління, аби почали діяти нові боєздатні загони самооборони в Україні. Адже усі обставини сьогодні для цього є. Не вистачає лише "духовитості" у теперішньої молоді.
Хоча питання не лише в тому, що у нас погані революціонери. Ніякі революціонери не здатні зробити революцію. Функція революціонерів насправді - скористатись кризою. А її творять не революціонери, а уряд.
Якщо в Януковича та Азарова й надалі будуть успіхи у цьому смислі, то слід очікувати соціальний вибух. Зрештою їхнє правління та дикуваті уявлення про економіку, державну екзистенцію "допомагають" створенню кризи у державі.
Коли вона розпочнеться, тоді й знадобиться громадський актив та більш-менш розкручені інституції, які зможуть надути щоки і оголосити себе альтернативним органом влади.
Тому наразі потенційні українські революціонери зі сподіванням дивляться на президента Віктора Януковича. Свого часу ГКЧП сильно пришвидшило здобуття Україною формальної незалежності. Ми ж сподіваємось, що Янукович сильно "пришвидшить" здобуття Україною фактичної незалежності.
2 
8759
Коментарі
42