15 травня у Москві відбулася зустріч президента України Віктора Януковича і президента Російської Федерації Володимира Путіна. Також Янукович взяв участь у саміті країн-учасниць СНД.
Керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Наскільки важливим для України є візит Януковича в Росію? Чого від нього варто очікувати?
- Не варто зараз очікувати якихось швидких, або сенсаційних результатів, тому що для цього немає жодних передумов. Серйозні рішення у наших двосторонніх взаєминах з Росією, як правило, були наслідком серйозних, інтенсивних переговорів. Перед Харківськими домовленостями переговорний процес був дуже інтенсивним і тривав десь півтора місяці. Зараз головна мета цього візиту — це відновлення стабільного політичного діалогу на вищому рівні вже з новим президентом. І треба було сформувати нормальну партнерську тональність, чим, власне, і займався Янукович під час особистої зустрічі із Путіним і під час роботи на саміті. Це такі позитивні, конструктивні сигнали щодо можливої ратифікації угоди про зону вільної торгівлі з СНД, домовленості про візит Путіна в Україну і про чергове засідання міждержавної комісії.
Януковичу вдалось налагодити цей переговорний процес?
- Звісно, якщо особливо враховувати той факт, що є дата зустрічі. В принципі, загальна атмосфера, зовнішня картинка була достатньо позитивною. У будь-якому разі, не лунало критичних різких заяв, зустріч відбулася. Обидві сторони зараз демонстрували готовність уникати якихось конфліктних тем і уникати різких політичних заяв. Враховуючи те, як розвиваються останні рік-півтора українсько-російські відносини, це вже добре. А далі результати можуть з'явитися лише після того, як буде відбуватися переговорний процес. Я думаю, що раніше осені наврядчи можна очікувати якихось кардинальних зрушень, або якихось сенсаційних домовленностей. У будь-якому разі, досвід свідчить, що якісь рішення, хоча б неофіційні, можуть з'явитися під час засідання міждержавної комісії Україна-Росія. І зазвичай сторони готують біль-менш серйозні документи саме для офіційних візитів.
Якого характеру можуть бути ці домовленості?
- У нас багато проблемних питань. Серед можливих, що може статися найближчим часом — це якраз ратифікація договору про зону вільної торгівлі з СНД. Путін закликав це зробити разом з Росією у березні, але українська сторона цього не зробила, тому що у нас є серйозні зауваження. Це відбудеться тільки тоді, коли наші зауваження врахують і буде знайдено юридичні механізми розв'язання проблеми деяких позицій цього договору, які з'явилися раптом без узгодження з українською стороною. Я не виключаю, що якраз до візиту Путіна в Україну цей документ буде ратифіковано. А от далі, в липні, можуть з'явитися документи про подальший розвиток міжнародного співробітництва з окремих галузей. Щодо зрушень у газовій сфері, тут я дуже обережний і не чекаю на якісь швидкі рішення. Можливо, десь восени газові переговори активізуються.
Якою буде політика Путіна щодо України під час його третього президентського терміну?
- Головний посил цієї політики, її головний напрям, уже очевидний, і Путін цього не приховує, а навпаки, постійно акцентує на цьому увагу — це активізація інтеграційних процесів на пострадянському просторі. Путін буде будувати Євразійський союз. Він фактично його вже будує. І Росія дуже активно працює у цьому напрямі і, знову таки, не приховує, що вона хотіла б бачити Україну в цьому союзі. Головна дилема для України буде полягати саме в цьому: що робити далі з цими наполегливими проханнями, а паралельно ще і з тиском у зв'язку з цим. Фактично, поки заяви Януковича свідчить, що позиція України залишається незмінною: ми готові співпрацювати з таким союзом, але не готові брати в ньому безпосередню активну участь. Це не те, чого від нас чекає Москва. Але поки Москва теж взяла паузу. І, можливо, буде на нас тиснути не стільки економічно, скільки використовуватиме інші методи та інструменти заохочення України.
Що саме ви маєте на увазі?
- Можливо, будуть чекати, чим завершиться нинішній конфлікт між Україною та Європейським Союзом. Якщо в Україні побачать до кінця року, що немає перспектив для підписання Угоди з Євросоюзом, тоді я не виключаю, що може відбутися певна переорієнтація на Росію і може відбутися посилення співпраці з Митним союзом, можливо навіть і будуть якісь натяки на перспективу членства. Але це лише у разі виникнення продовження серйозних проблем з ЄС.
Ви вважаєте, що взаємини з ЄС будуть і надалі загострюватися?
- Тут все залежить від розв'язання проблеми з Тимошенко. Якщо Тимошенко залишиться у в'язниці, то дуже мало імовірно, що угоду буде підписано і тоді може запрацювати сценарій зближення з Росією. Якщо ж угоду буде підписано, тоді Росія трохи змінить своє ставлення до Києва і почне шукати варіанти взаємодії без прямого членства України у Митному союзі.
Чи може Путін тиснути на Януковича, аби вирішити питання з Тимошенко? Адже на газових угодах, за які засудили Тимошенко, стоїть і його підпис.
- Навіщо це Путіну? Путіну вигідно, щоб Тимошенко була у в'язниці. Тому що саме перебування Тимошенко у в'язниці і конфлікти, пов'язані з цим, породжують кризу в стосунках між Україною і Заходом. Тому для Путіна і для путінської Росії вигідно, щоб Тимошенко і далі залишалася за гратами.
А як тоді розцінювати критичні заяви Путіна та російського МЗС щодо засудження Тимошенко та умов її утримання?
- Ці заяви, які лунають, на захист, по-перше, газової угоди 2009 року, яка дуже вигідна Росії і в цьому сенсі вони дуже вдячні Юлії Володимирівні. А з іншого боку, вони таким чином демонструють свою певну солідарність із Заходом. Для Росії це важливо. Це така собі солідарність із цивілізованим світом. Це демонстрація того, що Росія, яку саму звинувачують у порушенні демократії, не така погана. Але росіяни чомусь захищають права людини в інших країнах, а не у своїй власній. Це елемент їхньої зовнішньою політики. Вони таким чином ще більше намагаються загнати Україну у геополітичну ізоляцію. І, відповідно, для того, щоб потім повернути її у свою сферу впливу.
3 
8759
Коментарі
331