понеділок, 12 липня 2021 10:55

"Гра у багатовекторність": які наслідки для України може мати китайський скандал "слуг"

"Гра у багатовекторність": які наслідки для України може мати китайський скандал "слуг"
"Пільгові китайські кредити можуть стати економічною пасткою", каже Юлія Осмоловська. Фото: "Укрінформ"

Україна може опинитися у центрі конфлікту між Китаєм та США. Через угоду Кабміну з Китаєм про пільгові кредити. Або ж навпаки - виторгує для себе вигідні умови і допоможе Сполученим Штатам у протистоянні з ворогом номер один. Все залежить від дій керівництва України.

Як складаються відносини України та Китаю і які можуть бути наслідки– у матеріалі Gazeta.ua.

Що відомо відносини України і Китаю

6 липня стало відомо, що 30 червня 2021-го міністр інфраструктури Олександр Кубраков та міністр комерції Китаю Ван Веньтао підписали міжурядову угоду про розширення співробітництва в галузі будівництва інфраструктури. Кредит на $1 млрд планують скерувати на Кременчуцький міст та нову дорогу навколо Києва. Кабінет міністрів шість днів приховував угоду з Китаєм, писало видання "НВ".

Пізніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, пише китайська агенція новин "Сіньхуа", що партія "СН" хоче перейняти досвід Комуністичної партії Китаю в управлінні економікою.

У червні американське агентство Associated Press повідомило, що Китай тиснув на Україну, щоб відмовилася від підтримки заклику до пильного контролю за правами людини в західному китайському регіоні Синьцзян. Китай нібито погрожував затримати вакцини проти коронавірусу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Все одно, що перейти на бік ворога США": що буде після зближення України та Китаю

Китай є одним з найбільших торговельних партнерів України. У 2019-му КНР очолила список країн, до яких Україна найбільше експортувала продукцію і сировину – на $3,6 млрд. Натомість Китай став лідером з імпорту в Україну. Обсяги сягали $9,2 млрд. 2020-го імпорт з Китаю склав $8,3 млрд. Експорт до Піднебесної – 7,1. Імпорт до країн ЄС тоді ж склав $23,7 млрд, експорт – 18,6 млрд. Китай є головним імпортером української залізної руди з часткою близько 60%.

Що кажуть експерти

Володимир Дубровський, економіст:

"Зараз розгортається протистояння між США і Китаєм. Це протистояння між демократичним світом і диктаторським режимом, який підіймається як свого часу Радянський союз чи нацистська Німеччина. Країнам треба займати якусь позицію чи тримати нейтралітет. Україна мала бути на боці демократичних країн. Але тут є гра у багатовекторність. Я би китайські кредити не брав. Вони не такі токсичні, як російські. Ті не можна брати взагалі, бо росіяни зацікавлені у борговому статусі України. З китайськими може бути така ж ситуація. Китай тут має геополітичний інтерес. І не дуже зацікавлений в українському ринку - він не складає суттєву частину від світового".

Юлія Осмоловська, експертка-міжнародниця:

"Західні партнери можуть оцінити ці маневри української влади з вигоди для себе. Але це залежить від того, наскільки українська сторона зможе їх продемонструвати. Зараз США дуже чутливо реагують на будь-які форми зближення Китаю із Росією. Якраз в контексті того, що може формуватися біполярне протистояння, в якому Росія і Китай можуть складати гідну конкуренцію для Штатів. Тому вони побоюються такого стратегічного зближення. Будь-які маневри України в контексті щільної співпраці з Китаєм у США можуть розглядати як хід, який зменшувати ці стратегічні зв'язки Китаю з Росією. Їх у КНР можуть розглядати як вихід до країн Європи. У такому погляді на ситуацію – Штати зацікавлені в зв'язках України та Китаю. Тут ризиків не бачу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інвестбанкір оцінив наслідки звільнень у Нацбанку

Якщо проаналізувати проєкти, укладені в рамках китайської програми "Один пояс, один шлях", то ці контракти фактично є економічною пасткою. За отримані пільгові китайські кредити будують великі інфраструктурні об'єкти, які є збитковими. Країни, які їх розвивають, потрапляють у боргову пастку щодо Китаю.

Була також принципова ситуація для відносин Китаю та України – "Мотор Січ". За окремими оцінками, саме через позицію США Україну змусили відкликати попередні контрактні домовленості із Китаєм. І працювати в категоріях націоналізації підприємств. Все залежатиме від того, наскільки українська дипломатія зможе пояснити зиск від певного зближення з Китаєм. Нинішня угода може бути елементом злагодження цієї ситуації".

Григорій Перепелиця, військовий експерт:

"Де заходить Китай з інвестиціями, там зникає та країна і з'являється КНР. Китай поставив завдання бути глобальною державою. У них є ідеологія китайської мрії. Мрія у них – зробити весь світ Китаєм. Втілюють це економічною і демографічною експансією. Це такий геоекономічний проєкт. Спочатку викупляють порти як у Греції – найбільший в країні Пірей. Потім купують землю. І це вже власність Китаю. Куди приїжджають китайці, там живуть. Утворюють спільноти, міняють місцеві вивіски на китайські.

Китай хотів зайти через Пірей на Центральну і Східну Європу. Навіть до країн Балтії. Ці держави вже починають відмовлятися від цього. Розуміють, що це просто експансія, а не вкладення капіталу та розвиток економіки. А "слугам народу" раптом щось сподобалося у цьому. Такі заяви можуть ще й погіршити відносини із США".

Скандал із "Мотор Січчю"

У 2017 році компанії "Мотор Січі" та Skyrizon "(дочка" китайської Beijing Xinwei Technology Group) створили спільне підприємство і почали виробництво в китайському Чунціні. Китайці викупили понад три чверті акцій українського підприємства. Того ж року суд арештував акції китайців за клопотанням СБУ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський використовує Китай для додаткових вигод від США – економіст

Тодішній радник президента США Джон Болтон під час свого візиту до Києва у серпні 2019 року визнав, що він стривожений намаганнями Китаю "отримати економічні важелі в різних країнах світу, щоб отримати зиск від оборонних технологій, що їх розробили інші країни".

4 вересня 2020-го китайські інвестори направили українському уряду звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна. Наполягають на стягненні збитків у $3,5 млрд. Кваліфікують дії української влади як експропріацію їх інвестицій в це підприємство.

11 березня цього року РНБО ухвалила рішення, що підприємство "Мотор Січ" повернуть у власність української держави. Шевченківський суд Києва 19 березня наклав арешт на 100% акцій компанії та на її цілісний майновий комплекс. Підприємство контролює держава.

Президент Володимир Зеленський запевнив, що за свого президентства не дозволить Китаю або будь-якій іншій країні придбати контрольний пакет акцій компанії "Мотор Січ". Китай вимагав, щоб Україна при націоналізації підприємства "Мотор Січ" урахувала інтереси китайських компаній.

"Мотор Січ" – одна з провідних у світі корпорацій з розробки, виробництва, ремонту та сервісного обслуговування авіаційних двигунів для літаків та вертольотів. Розташоване в Шевченківському районі міста Запоріжжя.

У 2011 уряд Миколи Азарова і Державне агентство з інвестицій та управління національними проєктами Владислава Каськіва домовилися з Китаєм про залучення $372 млн на будівництво залізничного сполучення між летовищем "Бориспіль" і Києвом.

"Китайці їх давали під концесію дороги. Будували б її китайці, з китайських матеріалів, а ми заплатили б відсотками і дорогою. Слава Богу, ділки Каськіва вкрали 80 мільйонів гривень і проєкт заморозили. Потім знайшли інші кошти і збудували в рази дешевше", пише журналістка Тетяна Ніколаєнко на "Цензор.нет".

Зараз ви читаєте новину «"Гра у багатовекторність": які наслідки для України може мати китайський скандал "слуг"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути